Влада ініціює дискусію щодо можливого скасування реєстрації за місцем проживання в Україні. Юристи не впевнені, чи питання на часі й закликають детально прописати механізм реалізації громадянами своїх прав.
Влада ще має визначитися, на якому етапі можна буде говорити про відмову від прив’язки до реєстрації в тій чи іншій сфері. Таких сфер в Україні чимало – від медичного обслуговування та соціальної допомоги до отримання водійських прав чи реєстрації приватного підприємця. «Всюди, де існує дозвільна система, без реєстрації виникають проблеми», – каже Deutsche Welle відома юрист і правозахисник Тетяна Яблонська. Саме тому реєстрація, на її думку, дещо дублює радянський інститут прописки. Людина хоч і не змушена ані бути зареєстрованою, ані жити за вказаним місцем, проте не може розраховувати без реєстрації на реалізацію законних прав і свобод. Особливо, за словами Яблонської, це стосується маргінальних категорій населення – тих, хто перебував у місцях позбавлення волі чи спеціалізованих лікарнях, втративши з якихось причин і житло, і документи. «Таким людям просто нема де отримувати паспорт, не говорячи вже про належні соціальні гарантії», – каже вона.
Тим не менш, механізм скасування реєстрації і подальших відносин громадян із державою має бути серйозно продуманий владою, впевнена Яблонська. Адже якщо у випадках з отриманням медичної допомоги чи пенсій скасування реєстрації значно полегшить життя громадян, то коли йдеться про розв’язання злочинів чи розшук правопорушників, без реєстрації буде набагато важче, каже юрист. А враховуючи високий рівень злочинності в Україні, лише цей фактор може змусити державу замислитись, чи така ініціатива на часі. Важливою реєстрація є і під час проведення виборів до органів влади. Тому від того, як прихильники скасування реєстрації пропишуть реалізацію цього права громадян, може залежати доля виборної демократії в Україні в цілому.
Теги:
