Між Верховною Радою і міністерством юстиції триває суперечка з приводу закону, який стосується запровадження документів, що посвідчують особу в Україні.
Після того, як парламент ухвалив закон “Про документи, що засвідчують особу і підтверджують громадянство України”, і мінюст, і опозиційні сили парламенту звинувачують більшість Верховної Ради у сприянні корупції, а також у порушенні норм Конституції.
Якщо президент підпише закон, то з 1 січня 2012 року в Україні майже усі особисті документи кожного громадянина – від немовляти до пенсіонера – мають містити чіпи з біометричними даними. Яка саме інформація буде у чіпах, ще має визначити Кабінет Міністрів. Швидше за все, відбитки пальців та скан райдужної оболонки, як це є у документах громадян інших країн. Біометричних даних потребуватимуть не лише внутрішній і закордонний паспорти, але й інші документи, що засвідчують особу – пенсійне посвідчення, посвідчення водія та низка інших.
Автори закону переконані, що його ухвалення – це значний крок не тільки назустріч Євросоюзу, з яким Київ веде переговори про спрощення візового режиму, а й у наведенні порядку із обліком громадян в Україні.
Але, незважаючи на наближення до стандартів ЄС, частина депутатів вважає, що президент має застосувати до закону право вето.
Міністерство юстиції одразу ж після ухвалення закону заявило, що він написаний в інтересах однієї структури, яка отримає монопольне право на виготовлення документів із біометричними даними.
Коли і мінюст, і опозиція кажуть про корупцію, вони мають на увазі те, що нові біометричні документи виготовлятиме приватний консорціум ЄДАПС, який пов’язують із депутатом парламенту від Партії регіонів Василем Грицаком.
Тарас Чорновіл із депутатської групи “Реформи зарази майбутнього” погоджується, що ухвалючи закон, депутати не змогли усунути можливостей для зловживання. Водночас, каже він, досі в Україні не створено державної структури, яка б могла працювати не гірше монополіста, яким є ЄДАПС.
Голова парламентського комітету з питань прав людини, національних меншин та міжнаціональних відносин Олег Зарубінський, який представляв на сесії парламенту новий закон, натомість, каже, що, можливо ті, хто найбільше критикує закон, насправді самі керуються особистими чи бізнесовими інтересами.
“Опоненти кажуть, що у законі є корупційна складова, бо якась фірма виконуватиме ці замовлення. Вони мають право так думати, але вони не знайомі добре із законом. Бо у ньому визначаються лише параметри – що має бути зроблено, яка система усіх документів має існувати в Україні, щоб не було жодної маніпуляції, підкилимних ігор, боротьби за право виготовляти ті чи інші документи. Жодного слова про те, хто має виготовляти, у законі немає. Ніхто ж зараз нічого не каже про те, що перші українські паспорти виготовляла приватна фірма Канади. Бо тоді, можливо, в Україні і не було кому. Буде конкурс, який виявить переможця, який і за ціною, і за якістю виявиться найкращим з точки зору держави”, – сказав Олег Зарубінський.
У депутатів є виправдання: вони змушені були поспішати, оскільки ближчим часом Київ проводитиме заключні переговори із ЄС про асоційоване членство, про зону вільної торгівлі та спрощення візового режиму. Як розповідають депутати, парламент довго чекав урядового законопроекту, але через суперечки у самому уряді цей проект від Кабміну так і не з’явився.
Однак закон, ухвалений парламентом, стосується не лише документів, потрібних для виїзду за кордон і заміна яких на біометричні є однією із вимог Євросоюзу.
Депутати передбачили оновлення усіх документів, які засвідчують особу – і ця норма закону також викликала багато суперечок.
Опоненти авторів закону кажуть про те, що заміна документів (пенсійних, соціальних посвідчень, посвідчень застрахованої особи, водія) – це значні кошти для громадян, у тому числі малозабезпечених. Які, знову ж таки, сплачуватимуться приватній фірмі, а не до державного бюджету.
Заплановано, що закон почне діяти із 1 січня наступного року.
Однак на шляху до набуття законом чинності є багато перешкод – від категоричної незгоди із законом міністерства юстиції і до того, що уряд ще має визначитися, які саме біометричні дані мають увійти до нових документів.
Теги:
