Проблеми «Здорової України» розв’язуватиме нова робоча група
04.08.2021 Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про утворення міжвідомчої робочої групи з розроблення та виконання програми «Здорова Україна» від 28 липня 2021 р. № 778.
Утворена міжвідомча робоча група є тимчасовим консультативно-дорадчим органом Кабінету Міністрів України, утвореним для забезпечення узгоджених дій центральних та місцевих органів виконавчої влади з метою створення в суспільстві умов для оздоровчої рухової активності, зниження показників захворюваності, поліпшення якості та тривалості активного життя населення, профілактики захворювань і подолання їх наслідків.
Основними завданнями міжвідомчої робочої групи є:
1) сприяння забезпеченню координації дій центральних і місцевих органів виконавчої влади щодо розроблення та виконання програми «Здорова Україна»;
2) визначення шляхів, механізмів і способів вирішення проблемних питань виконання програми «Здорова Україна», підвищення ефективності діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади із зазначених питань;
3) розроблення пропозицій щодо удосконалення нормативно-правової бази для виконання програми «Здорова Україна».
Звіти з оцінки впливу на довкілля невстановленої форми повертатимуть
04.08.2021 Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення зміни до пункту 8 Порядку ведення Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля» від 28 липня 2021 р. № 777.
Новим абзацом п. 8 Порядку ведення Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2017 р. № 1026, передбачено, що уповноважений центральний орган або уповноважений територіальний орган протягом трьох робочих днів з дня отримання повертає на доопрацювання повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля, звіт з оцінки впливу на довкілля, якщо вони не відповідають положенням додатків 2 – 4 до Порядку передачі документації для надання висновку з оцінки впливу на довкілля та фінансування оцінки впливу на довкілля, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2017 р. № 1026.
Роботу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України відновлюють
05.08.2021 Набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо відновлення роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України» від 13 липня 2021 р. № 1629-IX.
Зокрема визначено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України:
– є державним колегіальним органом суддівського врядування, який на постійній основі діє у системі правосуддя України;
– складається з шістнадцяти членів, вісім з яких призначаються з числа суддів або суддів у відставці;
– вважається повноважною за умови призначення до її складу не менше одинадцяти членів, щонайменше шість із яких призначені з числа суддів або суддів у відставці. У разі закінчення строку повноважень члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, внаслідок чого Вища кваліфікаційна комісія суддів України вважатиметься неповноважною, такий член Комісії продовжує виконувати свої повноваження до дня призначення на його посаду іншої особи, але не більше трьох місяців.
Членом ВККСУ може бути громадянин України, який володіє державною мовою, має вищу юридичну освіту, стаж професійної діяльності у сфері права не менше п’ятнадцяти років та відповідає критеріям доброчесності і професійної компетентності. Також член ВККСУ має дотримуватися політичної нейтральності, не може належати до політичних партій, професійних спілок, брати участь у будь-якій політичній діяльності.
Призначення на посаду члена ВККСУ здійснюється Вищою радою правосуддя за результатами конкурсу строком на чотири роки. Одна і та сама особа може обіймати посаду члена ВККСУ не більше ніж два строки поспіль.
Конкурс проводить Конкурсна комісія.
Окрім того, розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» доповнено п. 29-1 – 29-3 та 49 – 54, якими, зокрема передбачено, що перший склад Конкурсної комісії формується з трьох осіб з числа суддів або суддів у відставці, запропонованих Радою суддів України, та трьох осіб, запропонованих міжнародними та іноземними організаціями, які відповідно до міжнародних або міждержавних угод протягом останніх п’яти років надають Україні міжнародну технічну допомогу у сфері судової реформи та/або запобігання і протидії корупції.
У разі якщо такі міжнародні та іноземні організації у визначений строк не запропонували кандидатів до складу Конкурсної комісії або запропонували кількість осіб, недостатню для формування повноважного складу Конкурсної комісії, то кандидатів до складу Конкурсної комісії протягом п’ятнадцяти днів з дня отримання відповідного повідомлення від Вищої ради правосуддя пропонують Рада прокурорів України, Рада адвокатів України, Національна академія правових наук України в особі Президії.
Наступний склад Конкурсної комісії формується в порядку, визначеному ст. 95-1 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Штрафи за порушення у сфері поводження з ГМО зростуть в десятки разів
05.08.2021 Кабінет Міністрів схвалив проект Закону щодо посилення відповідальності у сфері поводження з ГМО, яким пропонується збільшення розміру санкції у вигляді штрафу в залежності від виду порушення до рівня:
– для громадян – від 3 400 до 5 100 грн (зараз – від 85 до 136 грн);
– для посадових осіб – від 3 400 до 17 000 грн (зараз – від 119 до 170 грн);
– запровадження більш ефективних превентивних механізмів запобігання правопорушенням у сфері поводження з ГМО.
Європейські механізми реєстрації ГМО нарешті запровадять
05.08.2021 Кабінет Міністрів схвалив проект Закону, який передбачає посилення державного контролю за використанням ГМО та обігом ГМ-продукції, зокрема пропонується:
– розмежувати повноваження органів державної влади з метою усунення дублювання функцій у сфері поводження з ГМО;
– удосконалити систему оцінювання ризиків ГМО щодо можливого впливу на здоров’я людини та навколишнє природне середовище;
– запровадити європейські механізми державної реєстрації ГМО;
– удосконалити вимоги до маркування ГМ-продукції та запровадити правила щодо її простежуваності;
– посилити державний контроль у сфері поводження з ГМО, а також встановити відповідальність за порушення законодавства у цій сфері.
Пільги зі сплати консульського збору встановлено з 1 січня 2022 р.
06.08.2021 Набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо надання пільг окремим категоріям громадян України, які звертаються за вчиненням консульських дій» від 15 липня 2021 р. № 1666-IX.
Новими ч.ч. 3, 4 ст. 38 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що за вчинення нотаріальних дій за кордоном за зверненнями осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесених до категорій 1 і 2; осіб з інвалідністю I та II груп, дітей з інвалідністю або законних представників, які діють від імені таких осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю; дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа або законних представників, які діють від імені дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, консульський збір не справляється.
Також новим абзацом ч. 4 ст. 20 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» встановлено, що за оформлення в закордонних дипломатичних установах України паспорта громадянина України для виїзду за кордон (у тому числі замість втраченого чи викраденого) особам, які не досягли шістнадцятирічного віку, особам, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорій 1 і 2, особам з інвалідністю I та II груп, дітям з інвалідністю, дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа консульський збір не справляється.
Закон вводиться в дію з 1 січня 2022 р.
Визначено правові засоби реінтеграції окупованих територій Донецької та Луганської областей
05.08.2021 Кабінет Міністрів схвалив проект Закону «Про засади державної політики перехідного періоду», яким пропонується закріпити на рівні закону визначення Російської Федерації як держави-агресора та держави-окупанта, а також:
1) визначити базові засади («червоні лінії») деокупації та реінтеграції;
2) уніфікувати підходи як щодо тимчасово окупованих частин Донецької і Луганської областей, так і щодо Автономної Республіки Крим та міста Севастополя;
3) впорядкувати та осучаснити існуючу профільну термінологію, а також запровадити поняття, які розкривають його новели – терміни перехідна юстиція, конвалідація, тимчасова окупація, окупаційні сили та окупаційні адміністрації Російської Федерації, політико-дипломатичні та санкційні заходи, контактна лінія, сталий мир, реінтеграція тимчасово окупованих (деокупованих) територій та їх мешканців;
4) розподілити регулювання на конфліктний та постконфліктний періоди, що дозволить визначити певний алгоритм дій держави під час реінтеграції тимчасово окупованих (деокупованих) територій та їхніх мешканців, деокупації тимчасово окупованих територій, включаючи питання демілітаризації та роззброєння, розв’язання гуманітарних проблем, відновлення правосуддя тощо;
5) посилити соціальний зв’язок з тимчасово окупованими територіями;
6) запровадити елементи перехідної юстиції, зокрема відповідальність за правопорушення, пов’язані з тимчасовою окупацією, обмеження щодо обрання та призначення на посади громадян України, які були долучені до діяльності окупаційних сил та окупаційних адміністрацій Російської Федерації, заходи з розбудови сталого миру та заходи неповторення окупації;
7) запровадити інститут конвалідації правочинів, що були вчинені на тимчасово окупованих територіях;
8) створити передумови формування кадрового резерву для роботи на деокупованих територіях;
9) встановити обмеження щодо обігу валюти держави-агресора протягом перехідного періоду;
10) визначити подальший розвиток для пакета законопроектів про перехідний період, що нині розробляє Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.
«Завданням законопроекту є запровадження інструментів стратегічного планування й закріплення основних цінностей для державної політики перехідного періоду: пріоритет людини (її гідності, прав і свобод) в поєднанні з недоторканністю державного суверенітету та територіальної цілісності», – прокоментував Віце-прем‘єр-міністр України – Міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Олексій Резніков.
Конкурси проектів для інститутів громадянського суспільства проводитимуть на «ВзаємоДії»
06.08.2021 Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2011 р. № 1049» від 4 серпня 2021 р. № 802, якою, зокрема запроваджено електронні процедури проведення конкурсів проектів для інститутів громадянського суспільства, а саме:
– конкурси будуть на одній платформі – «ВзаємоДія»;
– подання та відбір конкурсних заявок будуть повністю електронними;
– громадяни зможуть голосувати онлайн за визначення переможців проектів;
– результати конкурсів можна буде відстежувати онлайн;
– база проведених конкурсів і ухвалених щодо них рішень з’явиться у відкритому доступі.
«Раніше треба було збирати, друкувати, зшивати та подавати на конкурс стоси паперів. Після цього телефонувати до держорганів або шукати інформацію про статус перебігу конкурсу на сайтах. Це ще один крок до режиму paperless, щоб людям не потрібно було особисто взаємодіяти з державними органами», – прокоментувала заступник Міністра цифрової трансформації Людмила Рабчинська.
До 2 550 грн штрафу за невиконання вимог ВРП
06.08.2021 Набрав чинності Закон України «Про внесення змін до статті 188-32 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за невиконання законних вимог дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя» від 14 липня 2021 р. № 1636-IX.
Змінено назву ст. 188-32 КУпАП та новою редакцією абз. 1 ч. 1 ст. 188-32 встановлено штраф від п’ятдесяти до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за невиконання законних вимог Вищої ради правосуддя, її органу, члена Вищої ради правосуддя або дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя щодо надання інформації, документів, судової справи (її копії), розгляд якої закінчено, надання завідомо недостовірної інформації, а так само недодержання встановлених законом строків надання інформації, документів, судової справи (її копії), розгляд якої закінчено, Вищій раді правосуддя, її органу, члену Вищої ради правосуддя або дисциплінарному інспектору Вищої ради правосуддя.
Право на позачергове обслуговування в касах мають особи з інвалідністю незалежно від групи
06.08.2021 Набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення соціальних гарантій для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю» від 15 липня 2021 р. № 1664-IX.
Зокрема ним передбачено, що особи з інвалідністю, діти з інвалідністю та особи, які супроводжують осіб з інвалідністю першої групи або дітей з інвалідністю (не більш як одна особа, яка супроводжує особу з інвалідністю першої групи або дитину з інвалідністю), мають право на позачергове обслуговування в будь-яких касах, а також на підприємствах, в установах та організаціях усіх форм власності та підпорядкування, які надають будь-які послуги населенню.
Нагадаємо, раніше передбачалось, що особи з інвалідністю першої та другої груп мають право на позачергове обслуговування в касах міського та міжміського транспорту, а також на підприємствах, установах та організаціях усіх форм власності та підпорядкування, які надають будь-які послуги населенню.
Особи з інвалідністю, які прямують на лікування (за наявності підтвердних документів), особи з інвалідністю першої групи та діти з інвалідністю мають право на пріоритет перед іншими особами на проходження передбачених законодавством видів контролю в пунктах пропуску через державний кордон України, контрольних пунктах в’їзду на тимчасово окуповані території та виїзду з таких територій. Разом з такими особами у пріоритетному порядку можуть слідувати особи, які їх супроводжують (не більше двох), та, у разі необхідності, – близькі родичі першої лінії спорідненості.
Особи з інвалідністю, діти з інвалідністю також зможуть отримувати реабілітаційну допомогу коштом адміністративно-господарських санкцій і пені, що надійшли до державного бюджету й використовуються Фондом соціального захисту інвалідів.
Відеофіксація побачення із засудженим має бути такою, що не фіксує змісту розмови та документів
09.08.2021 Набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення затриманому, підозрюваному, обвинуваченому, засудженому права на отримання правової допомоги» від 14 липня 2021 р. № 1637-IX.
Зокрема новою редакцією ч. 2 ст. 8 Кримінально-виконавчого кодексу України передбачено, що засудженому гарантується право на правову допомогу, конфіденційні юридичні консультації (побачення) із захисником (захисниками) у кримінальному провадженні, адвокатом (адвокатами), законним представником (законними представниками), який (які) представляє (представляють) особу під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, адміністративних, цивільних, господарських справ у суді, юристом (юристами), фахівцем (фахівцями) у галузі права, який (які) представляє (представляють) особу в Європейському суді з прав людини, а також, якщо засуджений є неповнолітнім, – із своїм (своїми) законним представником (законними представниками).
Згадані особи мають право на побачення з одним засудженим, але побачення з двома та більше засудженими одночасно не допускається.
Право на побачення з такими особами мають також засуджені особи, які перебувають на лікуванні в закладах охорони здоров’я, поміщені в дисциплінарний ізолятор, карцер або приміщення камерного типу (одиночну камеру).
Засуджений має право на побачення без обмеження в часі та кількості у робочі, вихідні, святкові, неробочі дні у будь-який час з 8 години до 20 години за власною ініціативою та/або ініціативою особи (осіб), на побачення з якою (якими) він має право (особи (осіб), яка (які) прибула (прибули) до нього).
Якщо:
– такі побачення заплановано здійснити у вихідні, святкові, неробочі дні, особи повинні не пізніш як за 24 години до візиту письмово повідомити про це адміністрацію установи виконання покарань, адміністрацію закладу охорони здоров’я, в якому на лікуванні перебуває засуджений;
– засуджений відмовляється від такого побачення, адміністрація установи виконання покарань, адміністрація закладу охорони здоров’я, в якому на лікуванні перебуває засуджений, зобов’язана організувати таке побачення із засудженим. Засуджений особисто та безпосередньо має повідомити особу (осіб), з якою (якими) він має право на побачення, про небажання продовжувати таке побачення. У такому разі побачення припиняється.
Побачення є конфіденційним – аудіофіксація побачення забороняється, а відеофіксація здійснюється відкрито. Засуджений та особи, які до нього прибули, мають бути повідомлені про місце встановлення відеокамери.
Відеофіксація побачення камерою, про яку не повідомлено учасників побачення, забороняється.
Нові вимоги до створення комунального ліцею
09.08.2021 Набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення механізмів формування мережі ліцеїв для запровадження якісної профільної середньої освіти» від 15 липня 2021 р. № 1658-IX.
Як повідомив Міністр освіти і науки Сергій Шкарлет, Закон вдосконалює окремі положення Законів «Про освіту» та «Про повну загальну середню освіту» щодо забезпечення доступності повної загальної середньої освіти та трансформації мережі закладів загальної середньої освіти.
Зокрема виключено норму, що обмежувала можливості міських рад створювати ліцеї в містах з населенням менше 50 тисяч осіб – тепер представницькі органи територіальних громад усіх рівнів можуть виконувати функції засновників ліцеїв, а опорні заклади освіти можуть забезпечувати здобуття не лише початкової та базової середньої освіти, а й профільної середньої.
Також передбачено, що органи місцевого самоврядування мають до 1 вересня 2024 р. затвердити плани формування ефективної мережі закладів загальної середньої освіти, з урахуванням вимог законодавства до ліцеїв, безпечного, інклюзивного та цифрового освітнього простору, демографічних показників розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, спроможності територіальних громад, профілізації старшої профільної школи та необхідності охоплення на відповідній території усіх профілів навчання, визначених законодавством, з метою гарантування і забезпечення права кожного учня на вибір відповідного профілю навчання.
Засновники ліцеїв до 1 вересня 2027 р. мають забезпечити виконання затверджених з урахуванням вимог законодавства планів формування ефективної мережі закладів середньої освіти, здійснити конкурсний відбір педагогічних працівників, керівників закладів освіти, вжити інших передбачених планами і законодавством заходів.
Кабінет Міністрів має продовжити у 2021-2030 роках виділення субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти «Нова українська школа», зокрема з метою запровадження трирічної профільної середньої освіти в межах дванадцятирічної повної загальної середньої освіти.
До 8 років позбавлення волі за незаконне надрокористування
09.08.2021 Набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за незаконне видобування корисних копалин» від 15 липня 2021 р. № 1685-IX.
Новою редакцією ст. 47 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що самовільне користування надрами, укладення угод, які в прямій чи прихованій формі порушують право власності на надра, – тягнуть за собою накладення штрафу на громадян у розмірі від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Також новою редакцією ст. 240 Кримінального кодексу України встановлено, що порушення встановлених правил охорони надр, якщо це створило небезпеку для життя, здоров’я людей чи довкілля, а також незаконне видобування корисних копалин місцевого значення у значному розмірі – караються штрафом від п’ятисот до восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк.
Порушення встановлених правил використання надр, якщо це створило небезпеку для життя, здоров’я людей чи довкілля, а також незаконне видобування корисних копалин місцевого значення у великому розмірі або незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення – караються штрафом від трьох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.
Вказані вище діяння, вчинені на територіях чи об’єктах природно-заповідного фонду або вчинені за попередньою змовою групою осіб, або вчинені особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, чи службовою особою з використанням службового становища, – караються позбавленням волі на строк від трьох до шести років.
Вище передбачені діяння, якщо вони вчинені організованою групою або шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом, або спричинили загибель людей, їх масове захворювання або інші тяжкі наслідки, – караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років.
Незаконне видобування корисних копалин місцевого значення вважається вчиненим у значному розмірі, якщо їх вартість у тридцять і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а незаконне видобування корисних копалин місцевого значення вважається вчиненим у великому розмірі, якщо їх вартість у сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Продавати лікарські засоби малолітнім заборонено
09.08.2021 Набрав чинності Закон України «Про внесення зміни до статті 21 Закону України «Про лікарські засоби» щодо заборони продажу лікарських засобів особам, які не досягли чотирнадцяти років (малолітнім особам)» від 15 липня 2021 р. № 1668-IX.
Новою ч. 5 ст. 21 Закону України «Про лікарські засоби» встановлено, що реалізація (відпуск) лікарських засобів (у тому числі з використанням інформаційно-комунікаційних систем дистанційним способом) малолітнім особам, а також доставка лікарських засобів кінцевому споживачу – малолітній особі забороняється.
Якщо у особи, яка безпосередньо здійснює роздрібну торгівлю лікарськими засобами та/або доставку лікарських засобів кінцевому споживачу, виникли сумніви щодо досягнення 14-річного віку покупцем, який купує лікарські засоби, особа, яка безпосередньо здійснює роздрібну торгівлю лікарськими засобами та/або доставку лікарських засобів кінцевому споживачу, повинна звернутися до такого покупця з вимогою пред’явити паспорт громадянина України або інший документ, що підтверджує його вік.
Затверджено порядок відкриття рахунків для податкової амністії
09.08.2021 Національний банк прийняв постанову «Про затвердження Положення про порядок відкриття та ведення поточних рахунків із спеціальним режимом використання в національній та іноземних валютах, банківських металах для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування».
Одноразове (спеціальне) добровільне декларування проводиться з 1 вересня 2021 р. до 1 вересня 2022 р.
Фізичні особи, які мають намір скористатися правом на одноразове (спеціальне) добровільне декларування, звертаються до банку для відкриття поточного рахунку із спеціальним режимом використання (спеціальному рахунку) та розміщення готівкових коштів в національній та іноземних валютах, банківських металів (з фізичною поставкою).
Відповідно до вимог Положення декларант відкриває в банку спеціальний рахунок та вносить на нього готівкові кошти, банківські метали через операційну касу банку за заявою на переказ готівки, а у реквізиті «Призначення платежу/зміст операції» зазначає «добровільне декларування».
Після підтвердження джерел походження грошових коштів, банківських металів декларант має право:
– перерахувати грошові кошти, банківські метали на власний поточний рахунок фізичної особи, відкритий в банку України;
– зняти грошові кошти, банківські метали та закрити спеціальний рахунок;
– подати заяву в банк та надалі використовувати цей рахунок як звичайний поточний рахунок фізичної особи, відкритий для власних потреб.
Постанова набере чинності з 1 вересня 2021 р. та діятиме до 1 вересня 2022 р.
Обмеження місць продажу алкоголю та тютюну спричинить зростання цін
09.08.2021 Саме тому Європейська Бізнес Асоціація звернулася до Верховної Ради з проханням сприяти відхиленню проекту Закону «Про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» щодо реалізації алкогольної та тютюнової продукції у спеціалізованих магазинах» № 5805.
Європейська Бізнес Асоціація переконана, що спроби обмежити місця продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів створять додаткове фінансове обтяження для бізнесу та можуть призвести до зростання цін на продукцію.
Так, для обладнання окремих торгових точок для продажу алкоголю та тютюну бізнесу необхідно буде задіяти капітальні інвестиції, через що можуть зрости ціни на легальну продукцію та збільшиться ціновий розрив між контрафактними та легальними товарами. До того ж, кількість офіційних точок продажу може суттєво скоротитися, а подекуди зовсім зникнути, що спонукатиме до споживання контрафакту.
Питання викликають і терміни втілення запропонованих змін – Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування. Оскільки створити місце торгівлі за один день фізично неможливо, це на тривалий час зупинить продаж алкогольних та тютюнових виробів в Україні.
Проектом також не передбачено окремих норм щодо регулювання продажу алкогольних і тютюнових виробів у місцях громадського харчування.
Експерти Асоціації зазначили, що в більшості країн ЄС, зокрема в країнах Східної Європи, подібний досвід обмеження торгівлі алкоголем та тютюновими виробами відсутній.
Зважаючи на це, в Асоціації переконані, що у боротьбі за зменшення споживання алкоголю та тютюну держава має залучати комплексні методи, а не лише обмежувати продаж такої продукції, зокрема це варто робити через належне інформування споживачів про ризики, пов’язані із вживанням алкогольних напоїв і тютюнових виробів, розбудову необхідної інфраструктури для підтримки здорового способу життя населення тощо.
Порушників міграційного законодавства знову притягатимуть до відповідальності
09.08.2021 Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 18 березня 2020 р. № 259» від 21 липня 2021 р. № 757.
Новою редакцією п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 18 березня 2020 р. № 259 встановлено, що рішення про надання дозволу на імміграцію, прийняте протягом одного року до установлення або у період установлення на всій території України карантину, діє протягом двох років від дня його прийняття.
Державна прикордонна служба України інформує, що внесеними змінами скасовано норму, відповідно до якої звільнялися від адміністративної відповідальності за ст. 203 Кодексу України про адміністративні правопорушення всі іноземці, які порушили строк перебування на території України в період або внаслідок установлення карантину.
Після набрання чинності постановою звільнення від адміністративної відповідальності стосується виключно тих іноземців, які не мали змоги виїхати за межі України або не змогли звернутися до відповідних органів/підрозділів ДМС із заявою про продовження строку перебування в Україні з обставин, спричинених установленими обмеженнями в умовах карантину.
Карально-репресивну систему перевірок бізнесу змінять на превентивну
09.08.2021 У Верховній Раді України зареєстровано проекти Законів «Про основні засади державного нагляду (контролю)» № 5837 та «Про внесення змін до Кодексу про адміністративні правопорушення щодо підвищення відповідальності посадових осіб органів державного нагляду (контролю)» № 5838, якими пропонується повністю перезавантажити систему перевірок бізнесу.
Як повідомило Міністерство економіки України, ключова ідея – перебудувати інспекційну систему з карально – репресивної (перевірка – санкція) на превентивну (попереджувально – консультативну) та переорієнтування всіх органів державного нагляду на ризик-орієнтований підхід при плануванні перевірок підприємців, який передбачає: чим нижчий ступінь ризику діяльності суб’єкта, тим рідше його перевірятимуть та тим меншим буде строк проведення перевірки.
Ще одне нововведення – інститут добровільного аудиту компанії, що може стати альтернативою державному нагляду. Тобто підприємство зможе самостійно ініціювати аудит щодо себе – у разі виявлення порушень санкції не застосовуватимуться, а в разі позитивного висновку – частота планових перевірок зменшиться.
Планується також створити інститут страхування цивільної відповідальності діяльності підприємців. Передбачено, що у разі укладення договору страхування цивільної відповідальності компанії із середнім та незначним ступенем ризику будуть перевірятися рідше.
Окрім того, передбачений обмежений строк для здійснення позапланового заходу з метою перевірки виконання вимог припису: не раніше від останньої̈ дати для усунення порушення, зазначеного у приписі або в іншому розпорядчому документі, та не пізніше як через два місяці від цієї̈ дати, а для підвищення об’єктивності та прозорості розгляду скарг підприємців будуть створені громадські Ради з питань державного нагляду при органах контролю.
Вдосконалюється також функціонал Інтегрованої̈ автоматизованої̈ системи, зокрема створюється можливість здійснювати заходи державного нагляду та обмін документами в електронній формі.
Взаємодія з органами контролю відбуватиметься через безкоштовний е-кабінет: закріплюються можливості подати скаргу та відмовитися від комплексного планового заходу через е-систему.
До початку роботи дисциплінарних інспекторів ВРП обходитиметься без них
10.08.2021 У Верховній Раді України зареєстровано проект Закону «Про внесення змін до Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя» щодо порядку здійснення дисциплінарного провадження стосовно суддів» № 5836.
«Вказаним Законом внесено зміни до Закону України «Про Вищу раду правосуддя», зокрема, що стосуються створення у секретаріаті Вищої ради правосуддя служби дисциплінарних інспекторів як самостійного структурного підрозділу, який утворюється для реалізації повноважень Вищої ради правосуддя щодо здійснення дисциплінарного провадження стосовно суддів та діє за принципом функціональної незалежності від Вищої ради правосуддя. Разом з цим, до початку формування служби дисциплінарних інспекторів фактично буде зупинене здійснення дисциплінарного розгляду вже розпочатих дисциплінарних проваджень та скарг щодо діяльності суддів, а враховуючи можливу довготривалість формування відповідної служби буде зупинено можливість ефективного реагування на порушення з боку дисциплінарного органу на дії суддів, що матиме негативний вплив на захист прав і свобод громадян.», – йдеться у пояснювальній записці до законопроекту.
Таким чином, пропонується передбачити, що до початку роботи служби дисциплінарних інспекторів, яка діє у секретаріаті Вищої ради правосуддя як самостійний структурний підрозділ, реалізація повноважень Вищої ради правосуддя щодо здійснення дисциплінарного провадження стосовно суддів відбувається відповідно до порядку, який існував до набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя»
