Подібна ситуація знайома багатьом, хто активно користується електронною поштою: через навалу спаму часто пропускаєш справді важливу інформацію. Щось подібне, на думку експертів, нині спостерігається й в українському парламенті: окремі депутати виступають із популістськими законодавчими ініціативами, які спочатку спричиняють багато галасу в суспільстві, а потім успішно відкликаються, відкладаються чи забуваються. Нагальні ж проблеми так і залишаються невирішеними.
У Лабораторії законодавчих ініціатив, яка відслідковує всі подані до Верховної Ради законопроекти, критикують, що останні депутатські ініціативи не враховують реальну потребу суспільства. Законопроект про місцеві референдуми, який дозволив би громадянам впливати на ухвалення рішень у державі, «висить» уже три сесії підряд. До нього в народних обранців не доходять руки. Натомість реєструють інші законопроекти, до яких штучно привертають увагу, каже експерт Лабораторії законодавчих ініціатив Олександр Заславський.
«Промисловість, земельні питання – це ті сфери, до яких у депутатів нема особливого інтересу. Але все, що стосується мови, зараз у депутатів популярне. Вони охоче ініціюють такі законопроекти. Це називається нав’язування суспільству проблемного дискурсу, який не є проблемним», – зауважив Deutsche Welle Олександр Заславський. Він називає подібні ініціативи не інакше, як «законодавчим спамом».
Яскравим прикладом такого «законодавчого спаму», на думку Заславського, є ініціатива регіонала Віталія Журавського про кримінальну відповідальність за наклеп. Після гучної критики, на яку наразилася його ідея в суспільстві, він вирішив відкликати свій законопроект. Як «спамову» експерт оцінює і законодавчу ініціативу депутата Олександра Чорноморова, який балотується в Криму і, вірогідно, на догоду тамтешньому електорату пропонує зробити російську мову другою державною.
Трапляються й курйозні ініціативи. Регіонал Юрій Болдирєв пропонував на законодавчому рівні дозволити безкоштовне відвідування туалетів у магазинах, а представники КПУ ініціювали святкування на державному рівні дня народження матері-героїні Олександри Деревської. «Пізніше на такі законопроекти пише негативні висновки головне юридичне управління Верховної Ради чи накладає вето президент», – каже Заславський. Але ж на це вирачається час і увага суспільства, наголошує експерт.
За словами Заславського, моніторинг законодавчої діяльності нинішнього парламенту показав, що найчастіше «спамову активність» проявляють депутати від фракції Партії регіонів, але є неоднозначні законопроекти і в опозиційних фракцій. Варто згадати в зв’язку з цим, наприклад, ініціативу представника фракції НУ-НС Петра Ющенка. Він пропонував відсвяткувати 940-річчя від дня народження Євпраксії Всеволодівни – доньки давньоруського князя Всеволода, – а також пригадати про 310-річчя від дня смерті гетьмана Дем’яна Многогрішного і 860-річчя від дня народження князя Ігоря.
«Це перетворилося вже в законодавчу вакханалію. Депутати пишуть законопроекти не для вирішення загальнодержавних проблем, а для того, аби спричинити дискусію навколо себе чи задобрити виборців у своєму мажоритарному окрузі», – каже політтехнолог, директор компанії персонального та стратегічного консалтингу «Berta Communication» Тарас Березовець. За його словами, технологія самореклами через скандальні законодавчі ініціативи вперше так широко застосовується в Україні напередодні виборів.
Але чи може суспільство хоч якось впливати на депутатів-спамерів? Керівник Центру соціальних і політичних досліджень «Соціовимір» Сергій Таран переконаний, що українці можуть вплинути на ситуацію лише своїм вибором. «Відповідально й зважено голосувати. Аби потім не було прикро за свій вибір – це єдине, що можна зараз зробити», – каже Таран.
Теги:
