99% неповнолітніх, які брали участь у проектах з пробації, не вчинили повторних злочинів, – Наталія Севостьянова

«Проекти стартували у 2011 році за підтримки канадських партнерів. Поглянувши на статистику за ці 5 років, ми можемо констатувати, що кількість неповнолітніх, які засуджені за кримінальні правопорушення скоротилася на 52%. На обліку в кримінально-виконавчих інспекціях на початок 2011 року перебувало понад 4 тис. неповнолітніх, вироки яких не пов’язані з відбуванням покарання за гратами. Нині ця цифра скоротилася до 1800», – зазначила перший заступник Міністра юстиції.

На її переконання, неповнолітні – це саме та група осіб, яка найшвидше реагує на пробаційні програми.

«Пробаційні програми, які були запроваджені, спрямовані на реабілітаційний підхід і допомогу в пошуку свого місця в житті молодим українцям, які стали учасниками програми. Це контроль гніву, контроль над емоціями, шляхи побудови планів на майбутнє і пошук себе у суспільстві як повноцінного члена», – наголосила Наталія Севостьянова.

При цьому вона зазначила, що в Україні вже прийнято Закон про пробацію, який стосуватиметься не лише неповнолітніх, а й дорослих. І мотивацією для запровадження повноцінної служби пробації стали саме результати пілотних проектів з підлітками.

«Нині тривають конкурси на ключові посади в новій пенітенціарній системі, яка зараз інтегрована в структуру Міністерства юстиції. Серед них і конкурс на посаду директора департамент пробації. Це ключова позиція для побудови системи пробації на рівні областей та районів. Запрошуємо всіх подавати свої документи – нам дуже важлива сильна кандидатура, яка зможе побудувати цю систему в Україні», – заявила вона.

Керівник проекту «Реформування системи кримінальної юстиції щодо неповнолітніх в Україні» Євген Загудаєв у свою чергу зазначив: всі структури, які в Україні працювали з малолітніми злочинцями, мали формальний підхід. Ніхто не вивчав криміногенні фактори і чинники, які говорять про те вчинить дитина правопорушення чи ні.

«Ніхто не зважав на те, що відбувається в сім’ї цієї дитини, як вона проводить своє дозвілля, з ким спілкується, як навчається у школі, вживає наркотики та алкоголь чи ні. І ніхто не шукав захисних факторів, на які можна було б спиратися при корекційній роботі з цією дитиною. Всі ці підходи застосовують служби пробації у тих країнах, в яких вони існують», – наголосив він.

За його словами, пробація – це спосіб запровадити індивідуальні підходи до кожного підлітка і, крім формального контролю, здійснювати конструктивний нагляд у період відбування покарання.

«Такий підхід дасть можливість навчити підлітка усвідомлювати відповідальність за вчинені правопорушення і сформувати навички подолання життєвих проблем. А значить – отримати шанс на нормальне майбутнє», – додав Євген Загудаєв.

Радник проекту з питань пробації для неповнолітніх та колишній директор офісу пробації для неповнолітніх в Оттаві Гейл Стідз поінформувала присутніх про роботу системи пробації неповнолітніх у Канаді. Саме канадський досвід було покладено в основу розробки пілотних проектів в Україні.

«Ми створили пробаційну модель на базі однієї з кримінально-виконавчих інспекцій у Мелітополі. Ми використовували ті самі підходи, які були в Канаді, але з кореляцією на українське законодавство. Ми додали до покарання реабілітаційну складову. Ми навчили працівників кримінально-виконавчої інспекції проводити діагностику того, що відбувається з дитиною, дивитися на те, які сфери життя потребують уваги працівника інспекції і навчили їх працювати над зміною поведінки дитини», – зазначила Гейл Стідз.

За словами народного депутата Андрія Помазанова, нині у Парламенті лежить кілька законодавчих ініціатив у цьому напрямку, які були розроблені спільно з українськими та закордонними експертами.

«Були розроблені якісні законопроекти, які вже пройшли профільні комітети і чекають лише на ухвалення рішення в залі Парламенту. У вересні ми підійдемо до цих законопроектів більш конкретно. Я особисто ініціюватиму, щоб їх ставили на початку порядку денного», – наголосив депутат.

Він також зазначив, що запровадження повноцінної системи пробації для неповнолітніх – це можливість повернути підлітків, які зробили помилку до нормального життя.

«Ми використовуємо досвід наших закордонних колег. Ми розуміємо, що наші діти – це майбутнє нашої держави і тому ми повинні зробити все для того, щоб їх перебування в установах виконання покарань чи на контролі центрів пробації не було знущанням і забезпечувало повну ресоціалізацію і повернення повноцінного елементу громади до суспільства. Ми маємо забезпечити і навчання, і психологічне перевиховання й інші ініціативи», – додав Андрій Помазанов.