1 жовтня 2008 р. ВР прийняла в другому читанні й у цілому ЗУ «Про внесення змін до Закону України «Про нотаріат», метою якого є реалізація вимог п. 14 ч. 1 ст. 92 Конституції України, якою передбачається, що виключно законами визначається організація діяльності нотаріату. Норми Закону спрямовані на реформування нотаріату України як інституту захисту прав громадян і юридичних осіб, вдосконалення механізму допуску громадян до нотаріальної діяльності, посилення вимог до рівня кваліфікації осіб, які мають намір займатися нотаріальною діяльністю (нотаріуса, стажиста нотаріуса), а також покращення доступу громадян до нотаріальних послуг і їх якості, зняття обмежень граничної чисельності приватних нотаріусів у нотаріальних округах тощо. Про нові зміни в нотаріаті й роль Міністерства юстиції в житті сучасних українських нотаріусів, а також про деякі практичні моменти нотаріальної практики йшлося в бесіді із заступником міністра юстиції України Леонідом ЄФІМЕНКОМ
Леонід ЄФІМЕНКО: «Наразі потребують вирішення такі нагальні питання, як створення в Україні єдиного нотаріату, утворення самоврядної професійної організації нотаріусів, що, у свою чергу, є необхідним для забезпечення належного захисту прав юридичних і фізичних осіб»
– Пане Леоніде, чи з прийняттям Закону «Про внесення змін до Закону України «Про нотаріат» змінилася компетенція Міністерства юстиції і його територіальних органів у сфері контролю за нотаріальною діяльністю?
– Міністерство юстиції і його територіальні органи здійснюватимуть лише контроль за організацією нотаріату України, перевірки організації нотаріальної діяльності приватних нотаріусів і виконання ними правил нотаріального діловодства. За Законом, Міністерство не має повноважень для здійснення контролю за законністю вчинення нотаріусом нотаріальних дій. Віднині нотаріальна дія або відмова у її вчиненні й нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні чи нотаріального акту має особа, права й інтереси якої зачіпають такі дії чи акти.
– Прийняття згаданого Закону є складовою реформування нотаріату в Україні, так би мовити, його першим етапом. Які кроки ви плануєте здійснити надалі?
– На другому етапі планується прийняття нової редакції ЗУ «Про нотаріат». Потребують також вирішення такі нагальні питання, як створення в Україні єдиного нотаріату, утворення самоврядної професійної організації нотаріусів, що, у свою чергу, є необхідним для вдосконалення нотаріату й забезпечення належного захисту прав юридичних і фізичних осіб.
– Минулого року простежувалася тенденція до збільшення кількості вчинення нотаріальних дій. Із чим це пов’язано?
– У 2008 р., як відомо, спостерігався «бум» будівництва, а також значно збільшилася кількість угод купівлі-продажу нерухомого майна. Тому кількість нотаріальних дій збільшилася в роботі й державних, і приватних нотаріусів. Майже на 33% збільшилася кількість виданих державними нотаріусами свідоцтв про право на спадщину. У 2007 р. державними нотаріусами було видано 839825 свідоцтв про право на спадщину, а в 2008 р. таких нотаріальних дій було вже вчинено 1 115 706.
За вчинення нотаріальних дій державні нотаріуси справляють державне мито в розмірах, встановлених чинним законодавством. Протягом 2008 р. державними нотаріусами стягнуто й перераховано до бюджету державного мита на суму 102196855 грн. Приватними нотаріусами сплачено до державного бюджету податків на суму 119822649 грн.
– Майже рік тому з метою вдосконалення інституту нотаріату в Україні при Мін’юсті було створено Науково-експертну раду з питань нотаріату. Яка робота здійснюється Радою на сучасному етапі розвитку нотаріату?
– Дійсно, у травні 2008 р. створено Науково-експертну раду з питань нотаріату, а заразом затверджено положення про Раду. Цим положенням передбачено, що Рада є дорадчим органом, який утворюється з висококваліфікованих фахівців у галузі права для розроблення науково-обґрунтованих рекомендацій із принципових і проблемних питань нотаріату для впровадження єдиної нотаріальної практики й удосконалення інституту нотаріату в Україні, надання висновків, рекомендацій і пропозицій щодо законопроектів, які регулюють діяльність нотаріату або застосовуватимуться в нотаріальній практиці, внесення пропозицій щодо необхідності підготовки нових і внесення змін до існуючих нормативно-правових актів і з інших питань.
29 січня ц.р. під керівництвом міністра юстиції України проведено засідання Науково-експертної ради з питань нотаріату, на якому було затверджено план роботи Ради на 2009 р., обрано заступників голови Ради й секретаря. Члени Науково-експертної ради з питань нотаріату схвалили методичні рекомендації з питань оформлення спадкових прав, підготовані Міністерством юстиції на виконання вимог ЗУ «Про внесення змін до Закону України «Про нотаріат». Методичні рекомендації розроблені для використання їх при проведенні підвищення кваліфікації нотаріусів і для застосування в практичній роботі нотаріусів. Зокрема, в рекомендаціях висвітлені питання вчинення нотаріальних дій, пов’язаних із вжиттям заходів по охороні спадкового майна, із видачею свідоцтв про право на спадщину й свідоцтв про право власності в спільному майні подружжя у випадку смерті одного з подружжя. Більше того, для розгляду й опрацювання актуальних питань застосування законодавства в нотаріальній діяльності Рада створила постійно діючу комісію. Опрацьовані матеріали комісії будуть постійно включатися до методичних рекомендацій.
Іще одне – Науково-експертна рада запланувала на своїх засіданнях у 2009 р. розглянути питання про застосування нотаріусами при посвідченні правочинів вимог цивільного, земельного, сімейного законодавства.
– Як відомо, із 1 червня 2009 р. приватні нотаріуси одержать право видавати свідоцтва про право на спадщину і вживати заходи по охороні спадкового майна. Чи готові, на вашу думку, приватні нотаріуси до ведення спадкових справ? Яку конкретну допомогу приватним нотаріусам надає Мін’юст?
– У зв’язку з прийняттям змін і доповнень до ЗУ «Про нотаріат» було значно розширено повноваження приватних нотаріусів і зроблено перший крок до створення єдиного нотаріату. Зокрема, закон зрівняв повноваження по вчиненню нотаріальних дій державних і приватних нотаріусів, що зменшить завантаженість державних контор і створить умови для реалізації законних прав і громадян, і нотаріусів. На реалізацію Закону в частині підвищення кваліфікації приватних нотаріусів (щодо їх обов’язку вчиняти нотаріальні дії, пов’язані з оформленням спадкових прав) розроблені відповідні організаційні заходи. Для встановлення єдиного порядку підвищення кваліфікації приватних нотаріусів із спадкового права наказом Міністерством юстиції було затверджено Порядок підвищення рівня кваліфікації приватних нотаріусів із спадкового права, який організовується й забезпечується Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції в АРК, головними управліннями юстиції в областях, містах Києві й Севастополі й Центром перепідготовки і підвищення кваліфікації працівників юстиції Мін’юсту.
Управління юстиції й Центр перепідготовки й підвищення кваліфікації працівників юстиції організовують і проводять лекційні заняття за участю науковців – викладачів спадкового права, досвідчених державних нотаріусів і працівників управлінь юстиції. Для засвоєння практичних навичок приватний нотаріус проходить підвищення рівня кваліфікації на базі державної нотаріальної контори, працює із спадковими справами, що включає виготовлення проектів заяв, запитів, свідоцтв про право на спадщину, свідоцтв про право власності на частку в спільному майні подружжя у випадку смерті одного з подружжя й отримання витягів із Спадкового реєстру. Завершенням підвищення рівня кваліфікації приватних нотаріусів із спадкового права є перевірка рівня підготовки з теоретичних знань і практичних навичок (проведення заліку). Не останню роль відіграють і методичні рекомендації, основою яких є узагальнення нотаріальної практики державних нотаріусів при вчиненні нотаріальних дій, пов’язаних із видачею свідоцтв про право на спадщину, свідоцтв про право власності в спільному майні подружжя. У них, зокрема, розглядаються питання заведення спадкової справи, вжиття заходів по охороні спадкового майна, провадження у спадковій справі, надаються роз’яснення стосовно видачі свідоцтв про право на спадщину, на окремі види спадкового майна. До методичних рекомендацій додаються зразки окремих заяв, свідоцтв про право на спадщину й інших документів, пов’язаних із оформленням спадкових прав. Крім того, іще до прийняття Закону Міністерство юстиції організувало понад десять кущових і регіональних семінарів з питань застосування нотаріусами спадкового й земльного законодавства. Результат узагальнення питань, які розглядалися на цих семінарах, – посібник для нотаріусів «Проблемні питання нотаріальної практики», підготовлений і виданий Міністерством юстиції у співпраці з Центром комерційного права.
– І останнє – практичне питання. При перевірці цивільної правоздатності й дієздатності юрособи нотаріус зобов’язаний ознайомитися з установчими документами, свідоцтвом про державну реєстрацію та іншими документами. Порядок отримання відповідного витягу з Держреєстру регулюється ст. 20 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців». Інформаційно-ресурсний центр почав підключати нотаріусів до Реєстру й укладати відповідні договори. З огляду на це, чи є витяг, отриманий нотаріусом безпосередньо з Реєстру, витягом у розумінні ч. 5 ст. 44 ЗУ «Про внесення змін до Закону України «Про нотаріат», враховуючи відсутність на витягу підпису державного реєстратора й відсутність засвідчення його печаткою?
– Статтею 44 Закону «Про нотаріат» передбачено, що при перевірці цивільної правоздатності й дієздатності юридичної особи нотаріус зобов’язаний ознайомитися з установчими документами, свідоцтвом про державну реєстрацію й витягом із Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців цієї юридичної особи й перевірити, чи відповідає нотаріальна дія, яка вчиняється, обсягу її цивільної правоздатності й дієздатності. Відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються у вигляді витягу з Єдиного державного реєстру, довідки про наявність або відсутність в Єдиному державному реєстрі інформації, яка запитується, бази даних (сукупність інформації Єдиного державного реєстру в електронному вигляді), для цілей бюро кредитних історій (ст. 20 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»).
Наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики й підприємництва «Про доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» визначено, що споживачами інформації з Єдиного державного реєстру, серед інших, є особи, які при виконанні службових обов’язків потребують інформації з Єдиного державного реєстру, у тому числі нотаріуси, арбітражні керуючі тощо. Але слід зазначити, що при проведенні правової експертизи цього наказу встановлено, що він містить нові правові норми й відповідно до Указу Президента України «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» підлягає державній реєстрації в Міністерстві юстиції України.
Оскільки нормативно-правові акти, які містять нові правові норми й не зареєстровані в установленому порядку, є нечинними й підлягають скасуванню, то Міністерство юстиції України листом від 10 січня 2009 р. запропонувало Держкомпідприємництву скасувати наказ і відкликати його від суб’єктів застосування.
