Адвокати і учені напередодні ухвалення проекту Кримінально-процесуального кодексу (КПК) України не вважають за необхідне поспішати з його впровадженням. Вони відзначають не тільки те, що термін його вступу у силу (шість місяців) нереалістично короткий, але і вимагають внести зміни в концептуальні положення Кодексу.
3 лютого за ініціативою Асоціації адвокатів України (ААУ) проект обговорили на круглому столі в Національній академії внутрішніх справ (НАВС) України. Майже всі виступили з критикою проекту, додавши, що він містить і деякі переваги. Причому неабияк «дісталося» найбільш «прорекламованим» авторами новаціям, повідомляє «Юридична правда».
Зокрема, у ряду виступаючих викликало зауваження скасування стадії порушення кримінальної справи. Як відомо, за першою ж заявою слідчий або прокурор зобов’язані внести відомості в Єдиний реєстр досудових розслідувань. А ця зміна, продиктована зменшенням бюрократизації процесу, невигідно нікому. З одного боку, жодна людина не може бути захищена від того, що дані про неї будуть внесені до такого реєстру. Нелегко буде і слідчим, яких Кодекс зобов’яже проводити слідчі дії після отримання будь-якого «сигналу». Згідно нинішній статистиці, в рік поступає декілька мільйонів заяв, причому в половині випадків ухвали про порушення кримінальної справи скасовується. Згідно проекту, така ухвала не передбачена. А оскаржити рішення про внесення даних не можна. Згідно статті 303 проекту, допускається лише оскарження бездіяльності слідчого або прокурора, що полягає в невнесенні даних до реєстру.
Оскарження є однією з тих сторін Кодексу, де в щонайгострішій формі виявляється традиція радянського правового позитивізму. Причому настільки, що відчувається регрес навіть в порівнянні з КПК України, що діє. У статті 303 проекту міститься вичерпний список з восьми підстав для оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора. Складність представляє і те, що проект оперує таким поняттям як «повідомлення» (наприклад, про підозру). Воно не є рішенням, будучи лише формою інформування про вже ухвалене процесуальне рішення.
Звуження прав відзначається не лише в оскарженні рішень на досудовій стадії, але також і в оскарженні вироку. Так, член правління ААУ Дмитро Кухнюк звернув увагу на наступну деталь. Вирок підлягає обов’язковому скасуванню, якщо підсудному не надали правову допомогу в тих справах, в яких участь адвоката є обов’язковою (частина 2 статті 412 проекту). Але ж таких справ — абсолютна меншість. Навіть у нинішньому КПК України закріплена ширші підстави для скасування вироку: якщо було «порушено право на захист» (частина 2 статті 370 КПК України).
Кажучи про врегулювання права на правову допомогу, учасники обговорення вказали ще на декілька недоліків. Дмитро Кухнюк відзначив, що, не дивлячись на свій адвокатський статус, він не є прихильником адвокатської монополії на захист. Враховуючи дорожнечу адвокатських послуг, пан Кухнюк запропонував дозволити родичам здійснювати захист своїх родичів хоч би у випадках, коли звинувачені і підсудні знаходяться в СІЗО. Це дозволить зменшити кількість порушень.
Також не викликає безмежного оптимізму і «довгожданий» домашній арешт. Яким чином людина, що проживає сама, зможе забезпечити себе всім необхідним, якщо новий Кодекс заборонить йому покидати місце проживання? Адже, виходить, що навіть в СІЗО про потреби людини піклуються незрівняно краще.
І таких недоліків багато. Ярослав Зейкан відзначив, що припиняти обговорення документа ще не пізно, хоча експерти Ради Європи і висловили вже своє остаточне схвалення. За його словами, західні фахівці не розуміють, що велика половина із задекларованих принципів і гарантій просто не діятиме в українських реаліях.
Теги:
