20 листопада минає рівно рік, як в Україні діє новий Кримінальний процесуальний кодекс. Незважаючи на це, кількість виправдувальних вироків продовжує скорочуватися, сягнувши мізеру – чверті відсотка від усіх вердиктів, стверджують деякі експерти. Натомість представники влади не погоджуються з такою статистикою і запевняють у готовності зробити все можливе для забезпечення неупередженості судових розглядів. За твердженням правозахисників, засудити за необґрунтованим звинуваченням можуть практично будь-яку людину. Також служителі Феміди вражені корупцією. Допомогти у реформі системи судочинства має розвиток євроінтеграції України, зокрема, підписання угоди про асоціацію України з ЄС на саміті у Вільнюсі.
Упровадження нового кодексу не дало обіцяного збільшення кількості таких вироків, як прогнозували розробники та представники влади, до 15-30 відсотків. Відповідно до Аналізу даних судової статистики щодо розгляду справ і матеріалів судами, проведеного Вищим спеціалізованим судом з розгляду цивільних і кримінальних справ, торік служителі Феміди закінчили розгляд 193 тисяч кримінальних справ. Із них у 161-ї тисячі є вироки. Виправдувальні вердикти ухвалено стосовно 707 осіб. Навіть якщо припустити, що кожен такий вирок виправдав лише одного обвинуваченого, то частка таких ухвал могла становити торік близько 0,44 відсотка від усіх вердиктів. Але і ця цифра завищена, бо вона не враховує скасування даних рішень в апеляційній інстанції.
Прокуратура і суд у переважній більшості випадків діють як злагоджений тандем, залишаючи майже нульові шанси обвинуваченому, також зазначив у коментарі Радіо Свобода правозахисник Андрій Діденко.
Натомість радник президента України Андрій Портнов вважає, що перший рік дії нового Кримінального процесуального кодексу був успішним і суди перестали працювати з обвинувальним акцентом. Водночас Андрій Портнов спростовував інформацію окремих експертів, що начебто в Україні зменшилася за цей рік кількість виправдувальних вироків. За словами радника Віктора Януковича, ситуація є кардинально протилежною.
«Кількість виправдувальних вироків значно зросла – вона збільшилася в рази. По-друге, потрібно рахувати це за складнішою формулою. В Україні за півроку (2013 року) зменшилася кількість засуджених осіб на 20 тисяч (у порівняння зі статистикою минулих десятиліть). Велика частина з цих 20 тисяч – ті обвинувальні акти органів прокуратури, які навіть не скеровані до суду, бо мали перспективу саме виправдувального вироку», – розповів Андрій Портнов.
Зі свого боку, депутат від «Батьківщини», член парламентського комітету з питань верховенства права та правосуддя Павло Петренко підкреслив Радіо Свобода, що справді було б добре, якби Україна виконала вимоги, які поставила європейська спільнота і Венеціанська комісія. Передусім це стосується запровадження реального суддівського самоврядування, коли служителі Феміди незалежні ані від президента, ані від Верховної Ради. Але будь-які такі реформи за європейським зразком недостатньо ухвалити на папері, їх усе одно потім запроваджуватимуть люди. А тут можуть виникнути проблеми. І справа не лише в можливій залежності суддів від влади й телефонного права.
«Якщо ці люди здебільшого звикли до корупції, а це, дійсно, проблема в Україні – корумпована судова система, то в кінцевому випадку нічого не зміниться. Тому я впевнений, що разом із судовою реформою і наданням більших повноважень судовому корпусу, необхідно робити переатестацію, люстрацію судового корпусу», – наполягає Павло Петренко.
А поки що Україна залишається на одному з чільних місць за зверненнями до Європейського суду з прав людини. За останні 13 років Україна змушена була сплатити майже 200 мільйонів гривень за рішеннями цієї судової інстанції.
