Укрпатент заробляє на реєстрації патентів і ТМ більше 150 млн грн. Питання: куди затрачені ці гроші
Наприкінці минулого тижня навколо Українського інституту інтелектуальної власності (Укрпатенту) розгорівся скандал. Міністр економічного розвитку і торгівлі Айварас Абромавічус на своєму Twitter-акаунті розмістив лист, в якому співробітниця цього підприємства Неля Полонська нібито зізнається в розкраданні держкоштів на суму в 150 млн грн (з 2010 по 2015 роки). У листі йдеться, що вона йде на “явку з повинною”, оскільки остерігається перевірок, які все одно виявлять порушення.
Неля Полонська, яка зараз директор з питань інформаційного та інноваційного розвитку Укрпатенту майже відразу ж спростувала це повідомлення. В офіційному повідомленні Укрпатенту вона заявила, що до написання листа про “явку з повинною” не має ніякого відношення. “Моя підпис було підроблено”, – підкреслила вона. Вона заявила, що в період з 2012-го по 2014-й роки взагалі не працювала в Укрпатенті. Полонська зажадала від міністра публічних вибачень і пригрозила судом за наклеп.
Абромавічюс ж у свою чергу зазначив у телевізійному ефірі, що пост спочатку був жартівливий, оскільки лист дійсно схоже на фейк. І він нібито не сприймав лист всерйоз. Але в Генеральну прокуратуру лист все-таки передав, за його словами відомство саме проявило до нього інтерес. Міністр так само додав, що останнім часом міністерство незадоволене роботою служби інтелектуальної власності.
Витратити всі
Публікація Фейкові явки з повинною викликало бурхливу, але малозмістовну дискусію в соцмережах. Основне питання – чи правда, що в Укрпатенті сходяться грошові потоки дозволяють майже непомітно “заробити” в 150 млн грн. У внутрішню кухню Укрпатенту ніхто ніколи не заглядав. Чим живе відомство – для багатьох загадка.
Як заробляє і на що витрачає гроші підконтрольний Держслужбі інтелектуальної власності Укрпатент.
Державне підприємство Укрпатент займається реєстрацією об’єктів інтелектуальної власності – промислових зразків, винаходів, торгових марок. Воно також надає супутні послуги – інформаційні, юридичні і так далі. У 2014 році, наприклад, було зареєстровано 3000 патентів на винаходи, 9000 патентів на корисну модель, 2000 патентів на промислові зразки і 17000 торгових марок. Загальний дохід від цієї діяльності, згідно зі звітами підприємства, склав близько 160 млн грн. При цьому прибуток виявилася незначною – всього 2800000 грн.
Куди витратили понад 157 млн грн? Левова частка витрат підприємства пов’язана з утриманням штату – близько 650 чоловік. У 2014 році на ці потреби було витрачено 88 млн грн, на соціальні заходи (соцстрах) пішло ще 32 млн грн. У 2015-му році ситуація не змінилася: за 9 місяців вже витрачено на зарплати і соцстрах 92 млн грн. Якщо розділити на кількість співробітників, то вийде, що кожен укрпотентовец заробляє 16000 грн на місяць. Запрацювало підприємство за три квартали 2015 близько 130 млн грн. Високопоставлений співробітник МЕРТ каже, що штат держпідприємства сильно роздутий, багато займаються непрофільної діяльністю. На підтвердження своїх слів він наводить просту арифметику: “Якщо врахувати, що за 2014 Укрпатент оформив і видав 32600 охоронних документів, то виходить, що на кожного співробітника припадало всього по одному документу на тиждень. Це мало”, – говорить співрозмовник ЛІГА. net.
При цьому експертиза перед видачею патентів на промислові зразки невисокої якості. Це призвело до сплеску активності патентних тролів. В Україні вони можуть зареєструвати практично все, що завгодно: від коробка сірників, до лампочки. А потім вимагати при розмитненні товарів своє роялті за “ексклюзивну” розробку.
Та частина грошей, що не пішли на зарплати та соціальні заходи, витрачається на державні закупівлі. Основна стаття витрат в 2015 році – комп’ютери, ліцензії на ПЗ і IТ-послуги. Підприємство витрачає суттєві кошти для постійної модернізації своєї IТ-інфраструктури. Главою тендерних комітетів, цього року часто виступає Неля Полонська. Згідно з планом закупівель держпідприємства на 2015 рік, Укрпатент збирається витратити близько 6 млн грн на закупівлю комп’ютерної техніки та ПЗ, близько 3 млн грн на ліцензії програмного забезпечення і більше 2 млн грн піде на підтримку баз даних патентів. Як у минулому, так і цього року, згідно з даними порталу держзакупівель, Укрпатент проводив тендер на закупівлю картриджів для принтерів. На це він витрачає кожен раз по 1600000 грн. Примітно, що як ПК, так і ліцензії Укпатенту поставлять цього року не дуже відомі на ринку компанії. Комп’ютерну техніку, наприклад, – ВС Технолоджі, а ліцензії – Вівер Бене 2.
Перевірити чи завищена вартість закупівель досить проблематично: IТ-товари та послуги замовляються різних конфігурацій і найменувань. Оцінити закупівлі, за які відповідає Полонська в інших сферах, простіше. Один з великих щорічних тендерів, який входить у сферу її впливу, – закупівля послуг переказів. У цьому році у Укрпатенту було замовлення на майже 4 млн грн переказів. Перемогла в тендері київська компанія Регіональний центр перекладів. Майже 8000 сторінок патентної документації вона переведе з української на російську мову, 8000 сторінок – з української на англійську і ще близько 3000 – з іноземних мов на українську. Виходить, що в середньому за сторінку перекладу Укрпатент платить близько 200 грн.
При цьому ринкові розцінки в Києві значно нижче. На український агентства готові переводити в середньому за 40-50 грн / сторінка, а на англійську від 80 грн (за технічну термінологію). Причому, на великі замовлення надається знижка в 5-15%. Як повідомив представник бюро перекладів Слоган, сторінка перекладу з тексту з технічною термінологією з української на англійську або у зворотний бік коштує 90 грн, а з української на російську або з російської на англійську – 50 грн / сторінка.
Раніше Укрпатент вже підозрювався в завищення витрат на переклад. Влітку +2015-го видання Наші Гроші писало з посиланням на судове рішення, що Держфінінспекція перевірила діяльність Укрпатент за 2011-2014 рр і з’ясувала, що переплата за послуги перекладу фірмі Науково-технічні перекази склали близько 8 млн грн. Правда, відсудити збиток не вдалося.
Гроші, що залишилися Укрпатенту йдуть на охорону близько 2 млн грн на місяць. А на послуги ксерокопіювання за рік витрачається близько 3 млн грн. Крім цього у підприємства є окремий бюджет на папір.