Черговий виток знищення столичного бізнесу стався ще в липні 2014 року, коли Київрада своїм рішенням підвищила нормативну грошову оцінку землі на 30-40%, ніж стимулювала зростання навантаження на підприємства в 4,5 рази. За це проголосували 82 депутати з 85 присутніх. У їх числі заступник голови київської міськорганізації «Свободи» Олександр Семененко разом з фракцією «Свобода», співголова фракції «УДАР-Солідарність» і глава комісії з питань бюджету та соціально-економічного розвитку Андрій Странніков, а також Ігор Мосійчук з «Радикальної партією». Що цікаво, протокол цього засідання на оновленому сайті Київради є, а ось поіменний список тих, хто голосував відсутня.
Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк неодноразово говорив про втілення стратегії виведення українського бізнесу з тіні. У публічних заявах глава уряду емоційно розпинався про те, що виведення бізнесу з тіні – пріоритетне завдання України, однак, буквально в двох кварталах від Кабміну у чиновників зовсім інші пріоритети. З січня 2016 року плата за оренду землі під виробництво в Києві виросла з 1% до 3%. Підвищена ставка вводиться для тих, у кого укладені орендні договори, які, до слова, київська влада не горить бажанням оформляти.
Такі підвищення розглядалися по всій території нашої країни. Однак в інших регіонах на час кризи вирішили залишити податок в 1% для того, щоб дати можливість виробництва розвиватися і отримувати хоча б мінімальний прибуток. Таке рішення підтримали, зокрема, влади Львова, Рівного, Харкова, Дніпропетровська, Київської області.
Київська міська організація роботодавців вже порахувала, наскільки процентна ставка відіб’ється на ціні оренди. Більшість орендних угод укладено на термін від 40 до 50 років, де ставка плати за землю становить 1%. При підвищенні ставки до 3% вартість оренди зросте з діапазону 7-45 грн / м² до 20-130 грн / м².
Експерт ринку нерухомості Анатолій Топал зазначає, що через підвищення податку на земельні ділянки безліч підприємств можуть потрапити на грань банкрутства.
«Справа в тому, що на ринкову вартість нововведення не вплине. Чи вплине воно на тих власників будинків і споруд, які користуються великими ділянками землі для обслуговування власного бізнесу. І відповідно, це досить таки відчутно позначиться на продукції, яка виробляється, або продається на цих земельних ділянках – тут вже можна говорити про те, куди підуть ці гроші? Якщо не буде корупції при призначенні нормативної ціни, то можу привітати, що Київ дійсно зможе отримати ці гроші і відправити до фонду міста. Але безліч підприємств можуть потрапити на грань банкрутства через підвищення податку на земельні ділянки. Ми бачимо, що кілька провідних підприємств вже на межі банкрутства », – розповів він в інтерв’ю.
Податок на землю – фінансове рабство
Реальний приклад такої ситуації FaceNews розповів бізнесмен Олег. Каже, що індексація проходила тричі. І якщо перші два етапи просто відчутно били по прибутку, то зараз змушують підприємство працювати в мінус. Підприємець зазначає, що Київрада не поспішає підписувати орендні договори, адже тоді ставка знову впаде до 1%, і додає: вважати індекс інфляції для виробництва – взагалі блюзнірство, адже саме виробництво дає країні економічний розвиток.
«У мене 14 000 м² орендних площ. З них я використовую на виробництво для себе близько 10 тисяч квадратних метрів, а решта здаю в оренду. У на початку 2015 року моє підприємство платило податок на землю в розмірі 67 тисяч гривень на місяць (це податок 1%). Ми вже неодноразово подавали в Київраду договір оренди на підписання, але я думаю, нам його ще років 10 ніхто не підпише. Схема складна, сидять компанії, які за розробку документів беруть серйозні гроші. І тому пройти такий процес і підписати такий договір оренди, як у мене, буде коштувати приблизно 40 тисяч доларів. Це з усіма нормативними, кадастровими та іншими документами. Після першої індексації сума склала 78 тисяч, друга індексація в тому ж році змінила суму на 93 тисячі, і вже в 2016 році, на сьогоднішній день, потрібно платити 282 тисяч гривень. Останній індекс інфляції 1,43 ввели в цьому році », – розповідає Олег.
Більшість київських підприємств малого і середнього бізнесу працюють в гривневому еквіваленті. Закупівля продукції, виробництво і експорт повністю зав’язані на національній валюті. Однак і ті, чий оборот хоча б частково відбувається в доларах, таку оренду дозволити собі не можуть.
«Ніхто не може собі дозволити таку оренду. Ось, на мою підприємству: у мене вала по підприємству 550 тисяч всього. Це ті гроші, які я заробляю з виробництва, і ті гроші, які я заробляю з оренди. Майже 300 тисяч мені необхідно, щоб заплатити податок на землю, податок на комерційну нерухомість – вони ввели його і теж прорахували, мені треба заплатити ПДВ, зарплати, внести якісь гроші в своє підприємство – господарські питання. І я прорахував: якщо я залишуся з таким податком, і у мене нічого не зміниться, у мого підприємства буде мінус 30 тисяч гривень щомісяця », – розповідає підприємець.
«Повирішувати» за круглу суму
Питання з переоцінкою орендної вартості землі можна «вирішити». Так, в країні «триває» боротьба з корупцією і спроби ввести прозорий обіг фінансів на всіх рівнях. Але київський бізнесмен розповідає, як все відбувається насправді.
«Вони беруть весь обсяг ділянки – всю квадратуру, і множать на коефіцієнт 2,5, що реально неприпустимо і неправильно. Повинно братися пляма забудови, множитися на 2,5, а все інше – на 1%. У мене будівлі займають всього 30% території. Грошова оцінка на сьогодні становить близько 70 мільйонів, а якби вони вважали правильно, то була б трохи більше 30 мільйонів гривень. Займається всім цим Інститут земельних відносин, який знаходиться на вулиці Хрещатик, 32а. Я звертаюся до них знову, вже через знайомих, з проханням переробити грошову оцінку відповідно до норм. Вони скидають мені нову – вона становить вже 63 мільйони. І кажуть, що можуть затвердити нову грошову оцінку, але коштувати це мені буде 25% від того, що вони мені заощадять. Цей «неофіційний внесок» я повинен зробити відразу після отримання цієї нової довідки ».
«Вбивство» бізнесу змушує багатьох підприємців відкривати бізнес за кордоном. Найуспішнішим і простим плацдармом для українців зараз є Польща. Там і з мовою простіше, і поляки ведуть бізнес чесно. Спочатку, звичайно, наживаються на навичках, але не у варіанті корупції. Просто дають дрібні замовлення, щоб підприємство працювало приблизно в нуль. Після такого «випробувального терміну» польські компанії навіть стимулюють розвиток українських. Олег якраз недавно відкрив бізнес в Польщі. Розповідає, що там з фінансовим оборотом все прозоро і зручно. Спілкування з банком відбувається виключно в електронному форматі, а гроші доходів фірми лежать на спеціальній картці. Якщо з цих грошей без затримок сплачується податок, то на картці може бути хоч кілька мільйонів, які можна без особливих зусиль витрачати.
Віталій Кличко обіцяє
Що чекають в майбутньому бізнес Києва – поки невідомо. Мер міста Віталій Кличко спілкувався з бізнесменами взимку, під час їх пікету під КМДА в січні 2015 року, і пообіцяв врахувати їх побажання.
Прокоментував цю ситуацію Сергій Кримчак, депутат Київради:
«До нас вийшов мер Віталій Кличко, вислухав і пообіцяв врахувати вимоги. Втім, Київрада вилучила пункт про земельну пільзі і не виконала те, що нам пообіцяв Кличко. І це не дивлячись на те, що в програмі соціального розвитку Києва одна з пріоритетних завдань – підвищення конкурентоспроможності промисловості Києва. У Києві працює 7747 промислових підприємств, з яких 574 – великі і середні з обсягом реалізації і річного валового доходу понад 20 мільйонів гривень. Це не правильно, підвищувати земельну плату для промислових підприємств. Чому? Адже, наприклад, фармацевтичне підприємство сьогодні одне з найприбутковіших. І його не можна порівнювати з деревообробним виробництвом або з виробництвом залізобетонних конструкцій. Адже тільки в будівельній галузі індекс спаду виробництва в 2014 році склав 89,9%. Виходить, що поставили всіх у рівні умови, незважаючи на неоднакове економічне становище підприємств різних галузей. Податок на землю становить 1%, але для тих, у кого не оформлена земельна ділянка, піднімають з 1 січня 2016 року ця ставку до 3%. Через спад і втрати російського ринку частину таких промислових підприємств вимагає часу, щоб прийти в себе і отримати нові ринки збуту. Через девальвацію гривні їх продукція стала більш привабливою за кордоном, але щоб наростити експортні поставки, потрібен час. Зараз їх обкладуть податками, і вони будуть змушені скорочувати працівників, закриватися або переходити на єдиний податок. Якщо станом на 1 січня 2016- го це не змінити, половина з 574 київських підприємств виявиться в групі ризику ».
Однак зростання податків на землю торкнулася не всіх в столиці. Наприклад, ПАТ «Завод« Ленінська кузня »(суднобудування, машинобудування, металургійне виробництво, продаж військових кораблів) до сих пір має пільгову ставку 1%. Як відомо, станом на 2006 рік 100% акцій належали Петру Порошенко. Редакція зацікавилася, за які заслуги підприємству, яким нині володіє великий бізнесмен і за сумісництвом глава держави, покладена знижка, і направило відповідний інформаційний запит.
