Хто не може перебувати у шлюбі
В сучасному світі все частіше можна почути, що укладення шлюбу є простою формальністю. Проте з юридичної точки зору це абсолютно не так. Реєструючи шлюб в органі державної реєстрації актів цивільного стану Ви створює офіційний сімейний союз жінки та чоловіка, який є підставою для виникнення у них прав та обов’язків подружжя.
Відповідно до законодавства України право укладати шлюб мають особи, які досягли шлюбного віку – 18 років. За заявою особи, яка досягла 16 років, за рішенням суду їй може бути надано право на шлюб, якщо буде встановлено, що це відповідає її інтересам (ст.ст. 21– 23 Сімейного кодексу України).
При цьому, законодавець встановлює заборону на укладення шлюбу між собою для певного кола осіб, враховуючи біологічні чи соціальні чинники.
Згідно з ст. 26 Сімейного кодексу України у шлюбі між собою не можуть перебувати:
- особи, які є родичами прямої лінії споріднення
Спорідненість – це кровний зв’язок, що базується на спільному походженні від однієї особи або спільного предка, і від наявності якого залежать права й обов’язки. У своїй основі має біологічний фактор. Пряма лінія споріднення: батьки й діти, діди й онуки, прабаба, прадід і правнуки
- рідні (повнорідні, неповнорідні) брат і сестра
Повнорідними є брати і сестри, які мають спільних батьків. Неповнорідними є брати і сестри, які мають спільну матір або спільного батька
- двоюрідні брат та сестра, рідні тітка, дядько та племінник, племінниця
- усиновлювач та усиновлена ним дитина
Шлюб між усиновлювачем та усиновленою ним дитиною може бути зареєстровано лише в разі скасування усиновлення. Це пояснюється тим, що ст. 207 СК України визначає усиновлення як прийняття усиновлювачем у свою сім’ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду, крім випадку, передбаченого статтею 282 цього Кодексу.
Що стається, коли особи укладають заборонений шлюб? В такому випадку є підстави вважати чи визнати його недійсним.
Так, ст. 39 СК України передбачає, що шлюб, зареєстрований між особами, які є родичами прямої лінії споріднення, а також між рідними братом і сестрою, є недісним. За заявою особи орган державної реєстрації припиняє (визнає недійсною) дію актового запису про шлюб.
Дещо інша ситуація виникає при укладенні шлюбу між двоюрідними братом та сестрою; між тіткою, дядьком та племінником, племінницею; між усиновлювачем та усиновленою ним дитиною. Визнання шлюбу недійсним здійснюється у судовому порядку та підтверджується рішенням суду. Звернутись до суду з відповідним позовом має право: дружина або чоловік, інші особи, права яких порушені у зв’язку з реєстрацією цього шлюбу, батьки, опікун, піклувальник дитини, прокурор.
Під час вирішення справи про визнання шлюбу недійсним суд бере до уваги, наскільки цим шлюбом порушені права та інтереси особи, тривалість спільного проживання подружжя, характер їхніх взаємин, а також інші обставини, що мають істотне значення.
Важливо, що шлюб не може бути визнаний недійсним у разі вагітності дружини або народження дитини у цих осіб (стаття 41 СК України).
Шлюб є недійсним від дня його державної реєстрації.
Наслідки визнання шлюбу недійсним
Згідно з ст.ст. 39, 45 СК України недійсний шлюб, а також шлюб, визнаний недійсним за рішенням суду, не є підставою для виникнення у осіб, між якими він був зареєстрований, прав та обов’язків подружжя, а також прав та обов’язків, які встановлені для подружжя.
Якщо протягом недійсного шлюбу особи набули майно, воно вважається таким, що належить їм на праві спільної часткової власності. Розмір часток кожного з них визначається відповідно до їхньої участі у придбанні цього майна своєю працею та коштами.
Якщо особа одержувала аліменти від того, з ким була в недійсному шлюбі, сума сплачених аліментів вважається такою, що одержана без достатньої правової підстави, і підлягає поверненню відповідно до Цивільного кодексу України, але не більш як за останні три роки.
Якщо за час такого шлюбу між чоловіком та жінкою народилась дитина, недійсність шлюбу не впливає на обсяг взаємних прав та обов’язків батьків і дитини.
Особа, яка поселилася у житлове приміщення іншої особи у зв’язку з реєстрацією з нею недійсного шлюбу, не набула права на проживання у ньому і може бути виселена. Також особа, яка у зв’язку з реєстрацією недійсного шлюбу змінила своє прізвище, вважається такою, що іменується цим прізвищем без достатньої правової підстави.
Проте, не варто хвилюватись. Законодавець визначає механізми захисту для особи, яка не знала і не могла знати про перешкоди до реєстрації шлюбу. А саме, ст. 46 СК України встановлює право для такої особи:
- на поділ майна, набутого у недійсному шлюбі, як спільної сумісної власності подружжя;
- на проживання у житловому приміщенні, в яке вона поселилася у зв’язку з недійсним шлюбом;
- на аліменти відповідно до статей 75, 84, 86 і 88 цього Кодексу;
- на прізвище, яке вона обрала при реєстрації шлюбу.
