Визначення батьківства – це важливий юридичний процес, який встановлює факт кровного споріднення між батьком і дитиною. Звісно, факт батьківства породжує низку правових наслідків.
Законодавство вимагає врахування нюансів при встановленні батьківства, за умови смерті батька. Сімейний кодекс України (далі – Кодекс) передбачає можливість встановлення батьківства у судовому порядку, якщо батьки не перебували в офіційному шлюбі.
Відповідно до ст. 130 Кодексу у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір’ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду.
Суд приймає заяву про встановлення факту батьківства, лише якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до ст. 135 Кодексу. А саме, якщо запис про батька дитини провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім’я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.
Законодавством України не встановлена позовна давність для цієї категорії справ. Тобто, подати заяву до суду можна у будь-який час.
Заяву про встановлення факту батьківства може подати:
- мати;
- опікун;
- піклувальник дитини;
- особа, яка утримує та виховує дитину;
- сама дитина, яка досягла повноліття.
Згідно зі ст. 318 Цивільного процесуального кодексу України у заяві повинно бути зазначено:
- який факт заявник просить встановити та з якою метою;
- причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;
- докази, що підтверджують факт.
Такими доказами можуть бути:
– ДНК-експертиза (якщо можливо отримати генетичний матеріал батька);
– показання свідків, листування, спільні фото, інші докази, що підтверджують намір чоловіка бути батьком.
Інформація станом на 08.04.2025
