Визначення походження дитини від батька є дуже важливим юридичним питанням. Законодавство передбачає механізми, які допомагають захистити права дитини, зокрема право на батьківство, спадщину та соціальні гарантії.
В Україні існує декілька порядків встановлення факту батьківства після смерті батька.
При народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім’я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою. Про це йдеться в ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України (далі – Кодекс).
Згідно з ч. 3 ст. 112 Кодексу, якщо дитина народилася протягом 10 місяців після смерті чоловіка, батьком може стати інший чоловік. Для цього достатньо подати спільну заяву від матері та чоловіка, який визнає себе батьком дитини.
При цьому, статтею 130 Кодексу передбачено, що у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір’ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду.
Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до ч. 1 ст. 135 Кодексу.
Заяву про встановлення факту батьківства може подати матір, опікун, піклувальник дитини, особа, яка утримує та виховує дитину. Заяву також може подати сама дитина, яка досягла повноліття.
У разі народження дружиною дитини, зачатої в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій, здійснених за письмовою згодою її чоловіка, він записується батьком дитини (стаття 123 Кодексу). Якщо дитина зачата в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій після смерті чоловіка, питання визнання батьківства вирішується у судовому порядку шляхом подання заяви про встановлення факту батьківства.
При поданні заяви про встановлення факту батьківства особливу увагу слід звертати на положення ст. 318 Цивільного процесуального кодексу України. Саме вона визначає вимоги до змісту заяви, що подається до суду.
Суд при вирішенні питання враховує всі докази, зокрема:
- ДНК-експертизу (якщо можливо отримати генетичний матеріал батька);
- наявність письмової згоди чоловіка на застосування допоміжних репродуктивних технологій;
- показання свідків, листування, інші докази, що підтверджують намір чоловіка бути батьком.
