Рік роботи Координаційного центру підтримки потерпілих і свідків
Вже рік як у Києві розпочав роботу Координаційний центр підтримки потерпілих і свідків. Нагадаємо, що Центр почав працювати 18 січня 2024 року.
Тому, Офіс Генерального прокурора підбиває підсумки його діяльності:
Зараз, в січні 2025 року, Центр надає допомогу понад 1100 потерпілим. Серед них є:
- 873 дитини;
- 83 постраждалих від сексуального насильства;
- 22 військовослужбовці, звільнені з російського полону;
- 89 цивільних, звільнених з російської неволі;
- 41 свідок воєнних злочинів.
У минулому році було створено 9 регіональних відділів у Київській, Донецькій, Луганській, Запорізькій, Миколаївській, Херсонській, Сумській, Харківській та Чернігівській областях. В цих регіонах вже працюють 20 координаторів для якісної взаємодії з потерпілими.
Крім цього в листопаді відкрито Хаб у Бучі. Це безпечний простір для постраждалих. За підтримкою до нього вже звернулися 115 осіб.
Організовано гарячу лінію для звернень постраждалих за консультацією. Таким чином оброблено звернення 62 осіб. Якщо у вас вже є статус (потерпілий чи свідок), ви можете звернутись до чергового координатора на гарячу лінію за номером + 38 (066) 904 15 34 (Viber, WHATSAPP, SIGNAL, TELEGRAM)
Є позитивні результати й сфері документації. Так, розроблено і затверджено:
- Відомчий наказ «Про організацію діяльності органів прокуратури з питань підтримки потерпілих і свідків». Таким чином поширено підходи, орієнтовані на захист постраждалих осіб, на всю систему прокуратури. Передбачено надання прокурорами інформації про потерпілих і свідків до Координаційного центру.
- Керівні принципи щодо взаємодії з постраждалими за різними видами злочинів, прокурорами/слідчими та судом, а також всередині колективу Центру.
- Стратегію комунікації у роботі з потерпілими і свідками воєнних та інших міжнародних злочинів.
- Представники Координаційного центру взяли участь в розробці Стандартів взаємодії органів прокуратури з інститутами громадянського суспільства у питаннях притягнення до кримінальної відповідальності осіб, винних у вчиненні воєнних злочинів. Ці Стандарти підписано представниками понад 20 неурядових організацій разом із Меморандумом про взаєморозуміння та співпрацю Офісу Генерального прокурора з організаціями громадянського суспільства.
Навчання та розвиток. Для вдосконалення й розвитку навичок, фахівці Координаційного Центру пройшли 10 спеціалізованих навчальних заходів. Посприяли цьому міжнародні партнери та організації. Фахівці регіональних відділів Координаційного Центру пройшли 8 навчальних заходів. Крім цього, проведено 2 спільних тренінги.
Темами навчання були:
- Особливості комунікації та підтримки людей, які пережили сексуальне насильство, полон та тортури.
- Основні аспекти допомоги чоловікам, які постраждали від сексуального насильства, пов’язаного із конфліктом (СНПК).
- Надання першої психологічної допомоги, травмо-інформований підхід.
- Документування та компенсація шкоди, завданої війною.
- Протидія торгівлі людьми в Україні.
- Кейс -менеджмент у сфері гендерно зумовленого насильства.
Співпраця та обмін досвідом.
Центр співпрацює з понад 50 неурядовими організаціями і благодійними ініціативами. Вони надають адресну допомогу постраждалим та сприяють розслідуванню і кримінальному переслідуванню міжнародних злочинів.
Окрім цього, для якісного виконання своїх функцій, Центр системно співпрацює з Національною поліцією, Офісом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Міністерством соціальної політики, Координаційним штабом з питань поводження з військовополоненими, Офісом Уповноваженого з питань зниклих безвісти та іншими.
Фахівці Центру взяли участь у щонайменше 75 зустрічах і заходах, які були присвячені розбудові системи підтримки для потерпілих і свідків.
В межах цих заходів розвивається співпраця з: представниками національного громадського сектору та міжнародних організацій; соціальними службами; державними органами та органами правопорядку; судовими інстанціями.
Плани і перспективи.
Є довгострокове завдання – розвиток комплексної системи підтримки постраждалих на національному рівні.
Ключовими напрямами є:
- розробка Реєстру потерпілих,
- співпраця з Міжнародним реєстром збитків, створеним Радою Європи,
- розбудова загального реферального механізму,
- розбудова спроможності Координаційного центру та регіональних відділів
В майбутньому планується поширення діяльності Центру на інші регіони України та осіб, які пережили інші види злочинів, крім тих, які пов’язані з агресією рф.
На досягнутому зупинятись не планується. Координаційний центр підтримки продовжить виконувати свої повноваження, адже мета – кожен, хто постраждав від злочинної агресії росії, має отримати допомогу та справедливість