Консультативний висновок ВРП до законопроєкту про запровадження в судах спеціалізації суддів з розгляду військових та вонних злочинів

У Верховній Раді України знаходиться законопроект №10301 про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” щодо запровадження спеціалізації суддів з розгляду військових кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку. Автори пропонують запровадження спеціалізації суддів з розгляду подібних справ з метою підвищення ефективності здійснення правосуддя та забезпечення належного рівня довіри з боку військовослужбовців.

Вища рада правосуддя затвердила консультативний висновок до цього законопроекту.

У пояснювальній записці зазначено, що впровадження у судовій системі України саме спеціалізації суддів пропонується з огляду на те, що така форма, на відміну від спеціалізації судів, не викликає суперечностей з точки зору відповідності Конституції України, а також є менш економічно, організаційно, технічно та хронологічно затратною, що дуже важливо для держави, яка вже перебуває у стані протидії широкомасштабній військовій агресії.  Зокрема, пропонується внести зміни до статті 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме змінити  порядок обрання суддів зі зазначеної спеціалізації зборами суддів відповідного суду та вимоги до цих суддів.

Обґрунтовуючи законопроект, автори зосередили увагу на зростаючому навантаженні на систему правосуддя під час розгляду кримінальних проваджень у справах про військові кримінальні правопорушення, кримінальні правопорушення проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку в період активної фази ведення широкомасштабних воєнних дій на території України, а також після їх закінчення. Тому є потреба у вжитті заходів, що дадуть змогу більш ефективно використовувати ресурс зі спеціалізованої підготовки суддів. Окрім цього, впровадження спеціалізації суддів щодо розгляду цих категорій справ зумовить підвищення рівня їх компетентності у визначеній сфері, що дозволить забезпечити довіру до судів.

Вища рада правосуддя погодилася з обґрунтуванням законопроєкту щодо доцільності провадження в Україні військової юстиції у зв’язку із суттєвим збільшенням судових проваджень, проте зауважила, що такі зміни вимагають максимально комплексного та виваженого підходу. Згідно зі раніше згадано статтею 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» за рішенням зборів суддів відповідного суду може бути запроваджено спеціалізацію суддів у відповідному суді, отже не виключено можливість визначення спеціалізації суддів з розгляду кримінальних проваджень у справах про воєнні і військові злочини. А даним законопроєктом запропоновано впровадження саме обов’язкової спеціалізації суддів з розгляду зазначених категорій справ.

Вища рада правосуддя погодилася з тим, що для підвищення якості правосуддя та скорочення строків розгляду справ спеціалізація суддів може стати ефективним механізмом, водночас звернула увагу на те, що можливість впровадження спеціалізації суддів як обов’язкової засади внутрішньої організації всіх місцевих загальних та апеляційних судів України наразі є обмеженою. Вся справа в кадровому дефіциті суддівського корпусу, що може стати перепоною в запровадженні обов’язкової спеціалізації суддів. Без його врахування навпаки можливе збільшення тривалості розгляду справ, а також нерівномірне навантаження на суддів в окремому суді, що не відповідає меті законопроєкту. З огляду на це Вища рада правосуддя дійшла висновку, що модель, за якою право, а не обов’язок зборів конкретного суду як органу суддівського самоврядування самостійно вирішувати необхідність впровадження в суді спеціалізації щодо розгляду певних категорій справ, наразі є виправданою та достатньою.

Також Вища рада правосуддя не погодилася із твердженням ініціаторів законопроєкту, що військові кримінальні правопорушення вчиняють виключно військовослужбовці, а кримінальні правопорушення проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку – переважно військовослужбовці з огляду на те, що кримінальні правопорушення, передбачені розділами ХІХ, ХХ Кримінального кодексу України, мають суттєві відмінності за сутністю, різними ознаками кримінального правопорушення, зокрема суб’єктами злочину, та ґрунтуються на різних, непов’язаних між собою правовідносинах.

Загалом, на переконання Вищої ради правосуддя, обов’язкове визначення спеціалізації суддів без встановлення вимог щодо їх кваліфікації, наявності суддівського стажу не приведе до відчутного підвищення якості судових рішень у справах відповідних категорій.

З огляду на зазначене, Вища рада правосуддя підтримує законопроєкт № 10301 за умови врахування застережень, викладених у цьому консультативному висновку.

Джерело: https://hcj.gov.ua/