Законодавчі новини

Іноземні документи прийматимуться в Україні без спеціального посвідчення, але з умовою

09.02.2023 Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання прийняття на території України під час воєнного стану документів, виданих уповноваженими органами іноземних держав» від 4 лютого 2023 р. № 107, якою встановлено, що:

– під час воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування документи, виготовлені або засвідчені на території іноземних держав установою або спеціально на те уповноваженою особою в межах їх компетенції за установленою формою і скріплені гербовою печаткою, приймаються на території України без спеціального посвідчення (консульської легалізації, проставлення апостиля тощо) у разі, коли станом на 24 лютого 2022 р. такі документи приймалися на території України без спеціального посвідчення;

– особи, зазначені в абз. 3 п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 1 листопада 2022 р. № 1232 «Деякі питання надання Державною міграційною службою адміністративних послуг в умовах воєнного стану», протягом 30 днів з дня набрання чинності цією постановою можуть повторно звернутися за оформленням, обміном посвідки на тимчасове проживання, якщо строк звернення за її оформленням, обміном настав у період з 27 грудня 2022 р. до дня набрання чинності цією постановою та їм було відмовлено в прийнятті документів у зв’язку з відсутністю апостиля на поданих документах.

Окрім того, внесено зміну до абз. 3 п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 1 листопада 2022 р. № 1232 «Деякі питання надання Державною міграційною службою адміністративних послуг в умовах воєнного стану».

Залишки субвенції 2021 р. на закупівлю кисневих станцій можна витрачати у 2023 р.

09.02.2023 Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення зміни до пункту 10 Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на закупівлю опорними закладами охорони здоров’я послуг щодо проектування та встановлення кисневих станцій» від 24 січня 2023 р. № 96, згідно з якою залишки субвенції, наданої у 2021 р. за рахунок загального фонду державного бюджету, зберігаються на рахунках відповідних місцевих бюджетів для здійснення відповідних витрат у 2023 р. з урахуванням їх цільового призначення.

Встановлено процедуру вирубування дерев і чагарників на лісогосподарських землях при зміні їх призначення

09.02.2023 Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 4 лютого 2023 р. № 105, якою визначено процедуру вирубування дерев і чагарників та використання одержаної при цьому деревини у разі:

– зміни цільового призначення земельних лісових ділянок або встановлення сервітуту з метою їх використання в цілях, не пов’язаних із веденням лісового господарства;

– переведення земельних лісових ділянок до нелісових земель.

Дія затвердженого нею Порядку не поширюється на заготівлю деревини під час проведення рубок головного користування, догляду, санітарних, лісовідновних, переформування, ландшафтних та рубок, пов’язаних з реконструкцією.

Припинено співробітництво з рф та рб у галузі авіаційного пошуку і рятування

09.02.2023 Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2023 р. № 108, якою припинено дію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Білорусь про співробітництво в галузі авіаційного пошуку і рятування, вчиненої 1 березня 2017 р. у м. Мінську.

Набрала чинності й постанова Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2023 р. № 109, якою припинено дію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Російської Федерації про співробітництво в галузі авіаційного пошуку і рятування, вчиненої 12 липня 2012 р. у м. Ялті.

Про відмову засудженого від прийняття їжі має бути невідкладно поінформовано Уповноваженого ВР України з прав людини

09.02.2023 Набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо застосування до засуджених та осіб, які тримаються під вартою, заходів примусового годування» від 19 липня 2022 р. № 2428-IX.

Зокрема новою редакцією ч. 3 ст. 116 Кримінально-виконавчого кодексу України унормовано, що до засудженого, який заявив про відмову від прийняття їжі, може бути застосовано примусове годування на підставі ухвали суду, прийнятої за висновком лікаря про те, що такому засудженому загрожує значне погіршення стану здоров’я та існує очевидна загроза його життю, що підтверджується відповідними медичними документами, які містять результати лабораторних, інструментальних та інших необхідних досліджень. Застосування примусового годування без ухвали суду забороняється.

Примусове годування має на меті гуманне ставлення до особи засудженого, його прав, честі і гідності та не допускає будь-якого приниження чи тортур стосовно такого засудженого.

Начальник установи виконання покарань при встановленні факту відмови засудженого від прийняття їжі повинен скласти акт про відмову від прийняття їжі, у якому зазначити причини такої відмови, та протягом однієї доби:

1) письмово поінформувати прокурора, який здійснює на відповідній території нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян;

2) повідомити членів сім’ї (за наявності) засудженого, крім випадків, якщо це спеціально заборонено засудженим, про що такий засуджений у письмовій формі повідомляє начальника установи виконання покарань;

3) у разі відмови неповнолітнього від прийняття їжі – додатково повідомити законного представника та відповідні служби у справах дітей незалежно від бажання неповнолітнього і в разі обґрунтованості зазначених причин негайно вжити заходів щодо задоволення законних вимог такої особи.

Засуджений, який відмовився від прийняття їжі, з моменту встановлення такого факту має перебувати під постійним наглядом лікаря.

Лікар несе персональну відповідальність за правильність та своєчасність визначення виду примусового годування. Кожен випадок застосування примусового годування засудженого здійснюється у присутності лікаря.

Під час підготовки висновку лікар, зважаючи на стан здоров’я засудженого, визначає вид примусового годування.

Видами примусового годування є:

1) годування через назогастральний зонд за допомогою лійки;

2) годування через назогастральний зонд краплинно;

3) годування через назогастральний зонд за допомогою шприца Жане;

4) годування з ложки;

5) годування за допомогою напувальниці;

6) годування через гастростому.

Питання про застосування примусового годування засудженого вирішується судом у порядку, передбаченому законом.

Начальник установи виконання покарань невідкладно інформує Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо прийняття судом рішення про примусове годування засудженого.

Примусове годування є крайнім заходом для збереження життя засудженого і не може бути застосовано у випадках, якщо відмова від прийняття їжі більше не становить загрози його життю або засуджений заявив про своє бажання добровільно вживати їжу.

Порядок примусового годування, а також умови тримання засуджених, які відмовляються від прийняття їжі, встановлюються Кабінетом Міністрів України”;

Окрім того, ст. 11 Закону України «Про попереднє ув’язнення» доповнено ч. 6 – 16.

9203 осіб зможуть іммігрувати в Україну у 2023 р.

10.02.2023 Кабінет Міністрів розпорядженням від 7 лютого 2023 р. № 111-р встановив квоту імміграції на 2023 р. за категоріями іммігрантів у розрізі регіонів, а саме:

– діячі науки та культури, імміграція яких відповідає інтересам України – 850 осіб;

– висококваліфіковані спеціалісти і робітники, гостра потреба в яких є відчутною для економіки України – 5000 осіб;

– особи, які здійснили іноземну інвестицію в економіку України іноземною конвертованою валютою на суму не менше 100 (ста) тисяч доларів США – без обмеження;

– особи, які є повнорідними братом чи сестрою, дідом чи бабою, онуком чи онукою громадян України – 845 осіб;

– особи, які раніше перебували в громадянстві України – 396 осіб;

– батьки, чоловік (дружина) іммігранта та його неповнолітні діти – 2055 осіб;

– особи, які прослужили в Збройних Силах України три і більше років – 57 осіб.

Разом по всіх категоріях і регіонах – 9203 осіб.

Засудженим за злочини проти основ національної безпеки не виплачуватимуть пенсії

13.02.2023 Міністерство соціальної політики України опублікувало проект Закону «Про внесення змін до Кримінально-виконавчого кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо порядку виплати пенсій особам, які вчинили злочин проти основ національної безпеки України».

Новою редакцією ч. 2 ст. 60-1, ч. 2 ст. 122 Кримінально-виконавчого кодексу України, зокрема пропонується передбачити, що призначення та отримання пенсії особам, яких засуджено до обмеження волі за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2, 3 ст. 109 Кримінального кодексу України, позбавлення волі за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 109, ст. 110, 111 або ч. 3 – 8 ст. 111-1 Кримінального кодексу України, здійснюватиметься після відбуття покарання.

Адміністрація виправного центру (установи виконання покарань) інформуватиме Пенсійний фонд України про таких пенсіонерів.

Окрім того, Кримінальний процесуальний кодекс України пропонується доповнити ст. 281-1 «Інформування Пенсійного фонду України про розшук підозрюваного».

Три неоподатковуваних мінімуми за надання послуг із проставлення апостиля в системі МВС

13.02.2023 Набрав чинності наказ Міністерства внутрішніх справ України від 27 грудня 2022 р. № 860, яким установлено плату за надання послуг із проставлення апостиля на офіційних документах, що видаються Міністерством внутрішніх справ України, Головним сервісним центром МВС, Державною міграційною службою України, її територіальними органами та територіальними підрозділами, крім документів, які стосуються сфери освіти і науки, та призначені для використання на території інших держав, у розмірі 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що справляється до проставлення апостиля.

Від унесення плати звільняються особи, які мають на це право відповідно до законодавства.

Учнів звільнено від державної підсумкової атестації

13.02.2023 Набрав чинності наказ Міністерства освіти і науки України від 11 січня 2023 р. № 19, яким звільнено у 2022/2023 навчальному році від проходження державної підсумкової атестації учнів, які завершують здобуття початкової та базової загальної середньої освіти.

Розширено перелік посадовців, які можуть виїжджати за кордон

13.02.2023 Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення зміни до пункту 2-14 Правил перетинання державного кордону громадянами України» від 10 лютого 2023 р. № 119.

Новою редакцією абз. 2 п. 2-14 Правил, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 р. № 57, встановлено, що пропуск через державний кордон жінки (у тому числі тієї, яка є усиновлювачем, опікуном, піклувальником, однією з прийомних батьків або однією з батьків-вихователів) та/або чоловіка, який є одиноким батьком, одиноким усиновлювачем або опікуном, піклувальником, прийомним батьком чи батьком-вихователем (за умови, що він не перебуває у шлюбі та самостійно виховує та утримує дитину без участі матері), із числа зазначених у цьому пункті осіб, які мають або виховують дитину/дітей віком до 18 років, під час їх виїзду за межі України з метою відвідування таких дітей, які перебувають за межами України, або для супроводження таких дітей для виїзду за межі України здійснюється уповноваженими особами Держприкордонслужби за наявності відповідних підтвердних документів.

Шість напрямів витрат коштів фонду ліквідації наслідків збройної агресії

13.02.2023 Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку використання коштів фонду ліквідації наслідків збройної агресії» від 10 лютого 2023 р. № 118.

Затвердженим нею Порядком передбачено, що кошти фонду спрямовуються на:

1) будівництво (нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт) громадських будівель (з урахуванням вимог безпеки щодо захисних споруд цивільного захисту), захисних споруд цивільного захисту;

2) реконструкцію, капітальний ремонт об’єктів критичної інфраструктури, пов’язаних з наданням послуг з водопостачання, водовідведення, теплопостачання, електропостачання, освітлення;

3) нове будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт, розроблення проектної (проектно-кошторисної) документації будівель для забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб та осіб, які втратили його внаслідок воєнних дій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України;

4) розроблення проектної (проектно-кошторисної) документації для об’єктів, які зруйновано внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України;

5) закупівлю шкільних автобусів, спеціального транспорту для закладів охорони здоров’я та комунальних підприємств з благоустрою територій;

6) придбання житлових приміщень, садових та дачних будинків для громадян України, відповідні об’єкти нерухомого майна, об’єкти будівництва (їх складові частини) яких знищено внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України.

Виділення коштів фонду за передбаченими напрямами здійснюється з урахуванням таких умов:

1) створення, приріст, оновлення (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт), придбання основних фондів комунальної або державної власності;

2) регіони та територіальні громади, яким виділяються кошти фонду, віднесено до території відновлення як одного з функціональних типів територій відповідно до Закону України «Про засади державної регіональної політики»;

3) проекти (об’єкти, заходи), на які виділяються кошти фонду за напрямами, передбаченими цим Порядком, включено до регіонального плану відновлення та розвитку, затвердженого у встановленому порядку;

4) спроможність суб’єктів, на фінансування об’єктів яких залучаються кошти фонду, забезпечувати подальше власне фінансування та їх утримання;

5) гранична вартість 1 кв. метра загальної площі житла, що викуповується або будується, не може перевищувати опосередковану вартість спорудження житла за регіонами України, визначену уповноваженим органом.

Звернення про виділення коштів фонду подаються обласними, Київською міською держадміністраціями (обласними військово-цивільними, військовими, Київською міською військовою адміністраціями) до Мінінфраструктури, Міненерго, МОН, МОЗ.

Визначено єдині правила лісовпорядкування

13.02.2023 Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2023 р. № 112, якою визначено єдину систему та умови організації і здійснення лісовпорядкування.

Затверджений нею Порядок передбачає:

– постійне оновлення інформації про ліси, адже матеріали лісовпорядкування розроблятимуться в електронному вигляді й будуть вноситись в єдину електронну таксаційну і картографічну базу даних;

– залучення громадськості до підготовки процедури лісовпорядкування на різних етапах її здійснення;

– врахування оцінки впливу на довкілля при плануванні процедури лісовпорядкування.

Щоб спонукати приватних власників самозалісених ділянок до відтворення лісів, у документі окреслена можливість спрощеної процедури здійснення лісовпорядкування один раз на 20 років.

Правила лісовпорядкування передбачають обов’язковий збір та упорядкування інформації про:

– території екологічної мережі, які мають особливу цінність для захисту довкілля;

– місцезнаходження видів флори та фауни і їхніх природних середовищ існування, які охороняються відповідно до Бернської конвенції;

– праліси, квазіпраліси та природні ліси;

– типові та унікальні природні комплекси, місця зростання й поселення рідкісних та таких, що перебувають під загрозою зникнення, види тваринного і рослинного світу, занесені до регіональних (обласних) переліків.

Благодійна допомога для надання соціальних послуг не оподатковуватиметься

14.02.2023 Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 10 лютого 2023 р. № 121, якою уточнено перелік потреб, сума благодійної допомоги для задоволення яких не включається до оподатковуваного доходу платників податку на доходи фізичних осіб, зокрема:

1) відновлення втраченого майна: закупівля товарів (послуг), необхідних для відбудови пошкоджених або відновлення знищених житлових, господарських будівель і споруд шляхом виконання робіт з реконструкції, реставрації, капітального чи поточного ремонту, зокрема розроблення проектної (науково-проектної) документації, проведення її експертизи, утримання служби замовника, здійснення авторського і технічного нагляду, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів;

2) забезпечення житлом, житлово-комунальними послугами та паливом, необхідним для приготування їжі та обігрівання приміщення, транспортне обслуговування, пов’язане з переміщенням осіб з територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, або тимчасово окупованих Російською Федерацією територій, а також влаштування засобів безперешкодного доступу осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення до житлових будівель та приміщень.

Окрім того, перелік доповнено новим п. 11 «Надання соціальних послуг згідно з Класифікатором соціальних послуг, затвердженим наказом Мінсоцполітики від 23 червня 2020 р. № 429».

Конфісковане майно рф та її резидентів продаватимуть на е-аукціонах

15.02.2023 Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 10 лютого 2023 р. № 125, якою встановлено, що продаж об’єктів права власності російської федерації та її резидентів, переданих відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів», здійснюється відповідно до Порядку проведення електронних аукціонів для продажу об’єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продажу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 травня 2018 р. № 432, з урахуванням особливостей, встановлених ч. 6 ст. 4 зазначеного Закону, щодо зарахування коштів, отриманих від такого продажу, до державного бюджету та спрямування їх до фонду ліквідації наслідків збройної агресії рф.

Фонд державного майна забезпечуватиме продаж об’єктів права власності російської федерації та її резидентів, зазначених вище, згідно з Порядком № 432.

400 млн грн на компенсації роботодавцям за працевлаштування безробітних

16.02.2023 Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку надання роботодавцям компенсацій за працевлаштування зареєстрованих безробітних» від 10 лютого 2023 р. № 124.

Як пояснили у Міністерстві економіки України, Порядком передбачається надання роботодавцям таких компенсацій:

1) компенсації фактичних витрат у розмірі єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за відповідну особу за місяць, але не більше подвійного розміру мінімального страхового внеску – за працевлаштування роботодавцем строком не менше ніж на 2 роки за направленням центру зайнятості зареєстрованих безробітних з числа осіб, які мають додаткові гарантії у працевлаштуванні та перебувають у статусі зареєстрованого безробітного понад 1 місяць.

Зокрема таких категорій:

1) один з батьків або особа, яка їх замінює і:

– має на утриманні дитину (дітей) віком до шести років;

– виховує без одного з подружжя дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю;

– утримує без одного з подружжя особу з інвалідністю з дитинства (незалежно від віку) та/або особу з інвалідністю I групи (незалежно від причини інвалідності);

2) діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування;

3) особи, звільнені після відбуття покарання або примусового лікування;

4) особи, яким до настання права на пенсію за віком залишилося 10 і менше років;

5) особи, яким виповнилося 15 років та які за згодою одного з батьків або особи, яка їх замінює, можуть, як виняток, прийматися на роботу;

6) особи, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, після їх звільнення.

Загальна тривалість виплати компенсації становить 12 місяців протягом двох років;

2) 50% фактичних витрат на оплату праці, але не більше розміру мінімальної заробітної плати – за працевлаштування роботодавцем за направленням центру зайнятості строком не менше ніж на один рік осіб, яким до настання права на пенсію за віком залишилося не більше 5 років, а також осіб, які перебувають у статусі зареєстрованого безробітного понад 1 місяць і належать до таких категорій:

– особи з інвалідністю, які не досягли пенсійного віку;

– учасники бойових дій.

Загальна тривалість виплати компенсації становить 6 місяців;

3) 50% мінімальної заробітної плати за відповідну особу за місяць, за умови якщо роботодавець за направленням центру зайнятості працевлаштовує зареєстрованого безробітного із числа осіб:

– віком до 25 років, які сумарно мають страховий стаж не більше 12 місяців;

– віком до 35 років – на перше робоче місце;

– звільнених із строкової військової або альтернативної (невійськової) служби – на перше робоче місце після такого звільнення.

Загальна тривалість виплати компенсації становить не більше 6 місяців за умови збереження гарантій зайнятості особи протягом періоду, що перевищує період виплати у два рази.

На цю програму передбачено цього року 400 млн грн.

Мін’юст позбавили повноважень держреєстрації засобів масової інформації та інформаційних агентств

16.02.2023 Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Положення про Міністерство юстиції України» від 10 лютого 2023 р. № 128, якою, зокрема виключено повноваження Мін’юсту щодо:

– ведення обліку надходження обов’язкових безоплатних примірників видань;

– створення, ведення та функціонування Державного реєстру друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб’єктів інформаційної діяльності;

– державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб’єктів інформаційної діяльності.

Зазначені зміни набирають чинності одночасно з набранням чинності Законом України «Про медіа».

Крім цього, передбачено, що Мін’юст, зокрема:

– проводить відповідно до законодавства перевірки діяльності територіальних органів Мін’юсту, зокрема з питань виконання кримінальних покарань, підприємств, установ, організацій, що належать до сфери управління Мін’юсту, зокрема утворених для виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби;

– проводить відповідно до законодавства службові розслідування стосовно осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби;

– вживає заходів до розшуку майна забороненої судом політичної партії; затверджує перелік майна, коштів та інших активів забороненої судом політичної партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень, що передається у власність держави;

– здійснює державну реєстрацію відомостей про дату початку обліку/дату припинення обліку часток товариства з обмеженою відповідальністю або товариства з додатковою відповідальністю в обліковій системі часток, що ведеться Центральним депозитарієм цінних паперів та пов’язаних із цим змін.

Оплату медичних послуг та ліків за програмою медгарантій перевірятиме Мінфін

17.02.2023 Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Положення про Міністерство фінансів України» від 14 лютого 2023 р. № 130, згідно з якою Міністерство, зокрема:

– проводить перевірку достовірності інформації та документів, внесених до електронної системи охорони здоров’я (крім інформації про стан здоров’я людини), на підставі яких здійснюється оплата надання медичних послуг та лікарських засобів за програмою медичних гарантій;

– забезпечує обробку та захист персональних даних під час здійснення верифікації та моніторингу державних виплат, а також під час проведення перевірки достовірності інформації та документів, внесених до електронної системи охорони здоров’я (крім інформації про стан здоров’я людини), на підставі яких здійснюється оплата надання медичних послуг та лікарських засобів за програмою медичних гарантій;

– здійснює моніторинг інформації, отриманої під час перевірки достовірності інформації та документів, внесених до електронної системи охорони здоров’я (крім інформації про стан здоров’я людини), на підставі яких здійснюється оплата надання медичних послуг та лікарських засобів за програмою медичних гарантій, результатів такої перевірки, а також результатів опрацювання та врахування НСЗУ рекомендацій;

– розробляє методологію визначення юридичною особою кінцевого бенефіціарного власника, затверджує положення про форму та зміст структури власності юридичної особи та забезпечує їх оприлюднення на офіційному веб-сайті Мінфіну.

Стратегічні родовища корисних копалин надаватимуть у користування за угодами про розподіл продукції

17.02.2023 Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2023 р. № 132, якою затверджено перелік ділянок надр (родовищ корисних копалин), які мають стратегічне значення для сталого розвитку економіки та обороноздатності держави, що надаватимуться у користування шляхом проведення конкурсів на укладення угод про розподіл продукції.

Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів доручено забезпечити щорічну актуалізацію затвердженого переліку.

Ліквідовано Департамент боротьби з наркозлочинністю

17.02.2023 Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 13 січня 2023 р. № 131, якою ліквідовано як юридичну особу публічного права Департамент боротьби з наркозлочинністю як міжрегіональний територіальний орган Національної поліції.

Національній поліції доручено забезпечити здійснення функцій і повноважень Департаменту боротьби з наркозлочинністю, що ліквідується.

Систему інформаційної інтеграції з НАТО розмістять за межами України

20.02.2023 Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання підвищення рівня цифровізації сил безпеки та сил оборони України у період воєнного стану» від 4 лютого 2023 р. № 139.

Уряд погодився з пропозицією Міністерства оборони та Міністерства цифрової трансформації щодо підвищення рівня цифровізації сил безпеки та сил оборони України у період воєнного стану для забезпечення їх оперативної сумісності з відповідними структурами держав – членів НАТО шляхом використання комплексу спеціалізованого програмного забезпечення «Інтеграційна платформа «Дельта» Збройних Сил України» з урахуванням того, що:

1) сили безпеки та сили оборони України у разі потреби можуть використовувати комплекс «Дельта»;

2) комплекс «Дельта» може розміщуватися на хмарних ресурсах та/або в центрах обробки даних, що розташовані на території держав – членів НАТО;

3) комплекс «Дельта» забезпечує:

– інтеграцію різнотипних інформаційних (автоматизованих) систем для створення єдиного геоінформаційного та інформаційно-аналітичного середовища органів військового управління, військових частин та підрозділів сектору безпеки та оборони України згідно із стандартами НАТО;

– інформаційну сумісність та взаємодію між різнотипними інформаційними (автоматизованими) системами, які використовуються силами безпеки та силами оборони України та/або розробляються в їх інтересах;

– ситуаційну обізнаність органів військового управління всіх рівнів у результаті використання інформаційних технологій, інтеграції сенсорів (датчиків) та систем з використанням стандартів НАТО.

Міністерство оборони має:

1) забезпечити технічну можливість підключення до комплексу «Дельта» суб’єктів сил безпеки та сил оборони України, що виявили бажання використовувати комплекс «Дельта»;

2) протягом двох місяців з дня набрання чинності цією постановою:

– здійснити розміщення комплексу «Дельта» на хмарних ресурсах та/або в центрах обробки даних, що розташовані на території держав – членів НАТО;

– визначити порядок ведення та функціонування комплексу «Дельта»;

– забезпечити розробку на базі комплексу «Дельта» та введення в дослідну (тестову) експлуатацію інформаційно-комунікаційної системи «Інтеграційна платформа «Дельта» Збройних Сил України», визначити порядок її ведення та функціонування.

Передбачені заходи здійснюються за рахунок коштів міжнародної допомоги, а також інших не заборонених законодавством джерел фінансування.

Постанова діє до дня припинення чи скасування воєнного стану.

Затверджено нові заходи боротьби з тероризмом

20.02.2023 Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до пункту 9 Положення про єдину державну систему запобігання, реагування і припинення терористичних актів та мінімізації їх наслідків» від 14 лютого 2023 р. № 135, якою розширено перелік заходів, що здійснюються суб’єктами боротьби з тероризмом відповідно до встановленого рівня терористичної загрози.

Так, у разі встановлення рівня терористичної загрози «синій (потенційна загроза)» суб’єкти боротьби з тероризмом у межах своїх повноважень, серед іншого:

– перевіряють власну готовність до захисту населення і територій у разі виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, соціальних та воєнних надзвичайних ситуацій;

– оцінюють достатність наявних і визначають необхідність залучення додаткових сил і засобів суб’єктів боротьби з тероризмом.

У разі встановлення рівня терористичної загрози «жовтий (імовірна загроза)» суб’єкти боротьби з тероризмом також:

– аналізують ефективність заходів з протидії терористичній діяльності, приймають на цій основі управлінські рішення щодо необхідності проведення пошукової антитерористичної операції;

– залучають сили і засоби, необхідні для проведення пошукової антитерористичної операції (у разі прийняття відповідного рішення).

При цьому Антитерористичний центр при СБУ також:

– здійснює додаткове обстеження району можливого проведення антитерористичної операції, за результатами чого розробляє або уточнює план проведення пошукової антитерористичної операції, визначає потребу в силах і засобах, що залучаються;

– забезпечує залучення визначених сил і засобів суб’єктів боротьби з тероризмом до проведення пошукової антитерористичної операції;

– координує і організовує заходи з попередження і запобігання терористичним актам, а також дії підрозділів і сил, які залучені до здійснення таких заходів.

Суб’єктам, які безпосередньо здійснюють боротьбу з тероризмом, доручено внести за погодженням із Службою безпеки у межах повноважень у шестимісячний строк з дня набрання чинності цією постановою відповідні зміни до інструкцій з організації та порядку вчинення дій за рівнями терористичних загроз з урахуванням змін, затверджених цією постановою.

Мініфраструктури розробить нові порядки присвоєння номерів залізничному рухомому складу

21.02.2023 Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про організацію обліку та контролю залізничного рухомого складу, продукції залізничного призначення» від 14 лютого 2023 р. № 133, якою встановлено, що на період дії правового режиму воєнного стану:

– акціонерне товариство «Українська залізниця» виконує функції з обліку та контролю залізничного рухомого складу, продукції залізничного призначення з урахуванням норм ДСТУ ГОСТ 32894:2016 «Продукція залізничного призначення. Інспекторський контроль. Загальні положення»;

– Державна служба з безпеки на транспорті здійснює контроль за дотриманням вимог безпеки на залізничному транспорті під час ведення акціонерним товариством «Українська залізниця» обліку залізничного рухомого складу, продукції залізничного призначення.

Міністерству розвитку громад, територій та інфраструктури з метою забезпечення обліку залізничного рухомого складу для експлуатації на залізничних коліях загального користування, оперативної сумісності та виконання вимог безпеки руху доручено затвердити:

– порядок присвоєння номерів рухомого складу та внесення даних про вагони, локомотиви, моторвагонний рухомий склад та спеціальний рухомий склад до автоматизованого банку даних залізничного рухомого складу;

– порядок присвоєння умовних номерів виробників для клеймування залізничного рухомого складу, його складових частин, робіт і послуг для використання на залізничному транспорті;

– порядок проведення інспекторського контролю продукції залізничного призначення під час виготовлення та ремонту;

– порядок атестації виробництв з експлуатації, технічного обслуговування і ремонту залізничного рухомого складу та його вузлів.

100% виплат за соцстрахуванням Пенсійний фонд здійснюватиме з 1 травня

21.02.2023 Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення зміни до пункту 6 додатка до постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 р. № 675» від 17 лютого 2023 р. № 145.

Змінами до п. 6 додатка до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження пропорцій розподілу єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 26 листопада 2014 р. № 675 встановлено, що сума єдиного внеску, розподілена на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності і загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, спрямовується:

1) тимчасово з 1 січня по 30 квітня 2023 р. Пенсійному фонду України – 95,4766 відсотка для управління та оперативного розпорядження фінансовими ресурсами в межах коштів соціального страхування, Фонду соціального страхування – 4,5234 відсотка, в тому числі:

– 3,734 відсотка – для забезпечення здійснення заходів, пов’язаних з припиненням Фонду соціального страхування та управлінь виконавчої дирекції цього Фонду;

– 0,7894 відсотка – для погашення заборгованості з виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, призначених до 1 січня 2023 р., і для витрат на перерахування цих коштів;

2) з 1 травня 2023 р. – 100 відсотків Пенсійному фонду України.

Систему донорства єКров запровадять поетапно

21.02.2023 Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2023 р. № 143, якою, зокрема затверджено Положення про інформаційно-комунікаційний комплекс системи крові – сукупність процесів та механізмів обробки даних у сфері донорства крові та компонентів крові, функціонування системи крові, що здійснюються з використанням інформаційно-комунікаційних систем з метою забезпечення виконання функцій, пов’язаних із донорством крові та компонентів крові, які встановлені Законом України «Про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові».

Передбачено, шо до інформаційно-комунікаційних систем, які використовуються в інформаційно-комунікаційному комплексі системи крові, належать система єКров та електронна система охорони здоров’я.

Система єКров призначена для обробки даних та забезпечення суб’єктів інформаційно-комунікаційного комплексу системи крові інформацією відповідно до їх повноважень та функцій у сфері донорства крові та компонентів крові, функціонування системи крові.

Електронна система охорони здоров’я в інформаційно-комунікаційному комплексі системи крові забезпечує виконання таких функцій, пов’язаних з донорством крові та компонентів крові:

1) забезпечення ведення первинної облікової медичної документації щодо результатів медичного обстеження донора, допуску до донації, забору та трансфузії крові та/або її компонентів;

2) ведення обліку зразків крові реципієнтів, які передаються суб’єктам системи крові для проведення спеціалізованих досліджень та/або індивідуального підбору компонентів крові для певного реципієнта, шляхом забезпечення ведення відповідної первинної облікової медичної документації;

3) здійснення фіксації суб’єктами господарювання у сфері охорони здоров’я фактів виникнення серйозних несприятливих реакцій та/або серйозних несприятливих випадків, пов’язаних з донорством або трансфузіями, щодо пацієнтів шляхом забезпечення ведення відповідної первинної облікової медичної документації, а також забезпечення можливості передачі до інформаційно-комунікаційної системи донорства крові повідомлень, що містять деперсоналізовані відомості про такі серйозні несприятливі реакції та/або серйозні несприятливі випадки, з метою забезпечення гемонагляду;

4) здійснення взаємодії з інформаційно-комунікаційною системою донорства крові для забезпечення виконання функцій, пов’язаних з донорством крові та компонентів крові.

Окрім того, Міністерству охорони здоров’я доручено:

1) затвердити у місячний строк план формування інформаційно-комунікаційного комплексу системи крові, яким передбачити створення інформаційно-комунікаційної системи донорства крові та її поетапне впровадження в експлуатацію з урахуванням готовності програмних та технічних засобів;

2) внести до 1 червня 2023 р. Кабінетові Міністрів України проект Порядку функціонування інформаційно-комунікаційної системи донорства крові.

Нова кваліфікуюча ознака корупційних злочинів – вчинення в умовах воєнного або надзвичайного стану

21.02.2023 У Верховній Раді України зареєстровано проект Закону № 9029, яким пропонується внести зміни до Кримінального кодексу щодо посилення відповідальності за корупційні злочини, зокрема доповнити:

1) склади злочинів, передбачені ст. 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368, 368-3, 368-4, 369 Кодексу, кваліфікуючою ознакою – вчинення в умовах воєнного або надзвичайного стану;

2) ст. 368-5, 369-2 Кодексу новими частинами, якими встановити відповідальність за вчинення відповідних діянь в умовах воєнного або надзвичайного стану.

Внутрішньо переміщені особи зможуть реструктуризувати споживчі кредити

22.02.2023 Кабінет Міністрів схвалив законопроекти, що передбачають полегшення умов погашення кредитів для громадян, які проживають або виїхали з територій ведення бойових дій чи тимчасово окупованих територій.

Як прокоментували у Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, за результатами опрацювання звернень громадян до Міністерства виявлено проблему нарахування непропорційно великих процентів за кредити, споживачами яких є люди, що проживають на уражених війною територіях, або внутрішні переселенці.

З огляду на це, пропонується на період воєнного стану запровадити обов’язкову реструктуризацію за договорами про споживчий кредит для громадян, які:

– перебувають на обліку як внутрішньо переміщені особи;

– постійно проживають або виїхали з території, на якій ведуться (велися) бойові дії, або тимчасово окупованих територій.

Зазначені громадяни зможуть скористатися механізмом реструктуризації, якщо:

– державна та соціальна матеріальна допомога та/або пенсійне забезпечення, благодійна допомога є єдиним джерелом доходу споживача і членів його сім’ї;

– споживач або член його сім’ї є особою з інвалідністю внаслідок війни й сукупний розмір доходу споживача та членів його сім’ї не перевищує розміру двох мінімальних заробітних плат.

Окрім того, встановлюється, що на період воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення кредитору та колекторській компанії забороняється здійснювати заходи з врегулювання простроченої заборгованості щодо споживачів.

Кабінет Міністрів також підтримав зміни до Податкового кодексу, якими передбачено, що отримані внаслідок такої реструктуризації доходи не оподатковуються.

43 завдання розвитку громадянського суспільства в Україні

22.02.2023 Кабінет Міністрів розпорядженням від 14 лютого 2023 р. № 160-р затвердив план заходів до 2024 року щодо реалізації Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2021 – 2026 роки, що включає 43 завдання.

Як пояснили у Департаменті комунікацій Секретаріату Кабінету Міністрів України, заходи плану розроблені у відповідності до завдань Стратегії та спрямовані на реалізацію її стратегічних напрямів: забезпечення ефективних процедур громадської участі у формуванні та реалізації державної політики, вирішенні питань місцевого значення; створення сприятливих умов для формування та інституційного розвитку інститутів громадянського суспільства; стимулювання участі інститутів громадянського суспільства в соціально-економічному розвитку України; створення сприятливих умов для міжсекторальної співпраці.

Задля здійснення належного моніторингу стану реалізації заходів плану, передбачається щоквартальне інформування органами виконавчої влади про виконання визначених їм завдань.

Реалізація плану заходів як на національному, так і та регіональному рівнях здійснюватиметься у співпраці з інститутами громадянського суспільства, міжнародними та іншими заінтересованими установами та організаціями, які визначені партнерами з виконання заходів.

Передбачено, що за результатами виконання завдань плану заходів підвищиться рівень обізнаності громадян про можливості створення інститутів громадянського суспільства; спростяться процедури їх реєстрації; зросте рівень участі громадян, інститутів громадянського суспільства, жителів громад у прийнятті рішень як на національному, так і на місцевому рівні; зміцніє інституційна та ресурсна спроможність інститутів громадянського суспільства, що розширить можливості їх діяльності, зокрема, благодійної та волонтерської, участі у соціально-економічному житті; розширяться механізми їх фінансової підтримки органами державної влади, органами місцевого самоврядування, громадянами, суб’єктами господарювання; широко застосовуватимуться практики міжсекторальної співпраці між інститутами громадянського суспільства, суб’єктами господарювання та органами державної влади для досягнення суспільного блага тощо.

Затверджено Концепцію впровадження облігацій з покриттям Україні

22.02.2023 Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку затвердила Концепцію запровадження законодавчої бази щодо облігацій з покриттям та сек’юритизації в Україні, спрямованої на забезпечення доступності капіталу та пожвавлення інвестиційної активності.

У вступі до Концепції наголошується, що вартість капіталу в Україні, як і в інших країнах, що розвиваються, була досить високою, а доступність фінансування – досить низькою, зокрема, через негативний історичний досвід, що стосується судової системи та правосуддя, інфляції, політичної нестабільності та різких коливань курсу національної валюти. Крім того, оскільки до початку повномасштабного російського вторгнення суверенний кредитний рейтинг України був спекулятивним, кількість потенційних інвесторів в українську економіку залишалася обмеженою.

Облігації з покриттям та сек’юритизація – це механізми випуску облігацій, платежі за якими забезпечуються пулом фінансових активів. Ці продукти мають як певні схожі риси, зокрема, з юридичної точки зору, так і відмінності, зокрема, з економічної точки зору.

Однією з ключових відмінностей є те, що облігації з покриттям надають інвесторам право вимоги як до емітента облігацій, так і  на надходження від належним чином відокремленого пулу високоякісних активів (які також підлягають моніторингу на предмет відповідності встановленим критеріям та заміні протягом строку обігу облігацій); інструмент сек’юритизації має на меті передачу інвесторам як прав, так і ризиків щодо визначеного пулу активів, який є відокремленим від кредитного ризику особи, яка виступає оригінатором цих активів, при цьому інвестори не мають права вимоги до самого оригінатора щодо платежів за облігаціями в рамках сек’юритизації.

Концепція, зокрема, містить:

– опис механізмів емісії облігацій з покриттям та здійснення сек’юритизації,  основні структурні елементи, які необхідні для емісії облігацій з покриттям та здійснення сек’юритизації;

– переваги використання облігацій з покриттям та сек’юритизації для української економіки на основі досвіду інших країн, які вже впровадили ці механізми;

– концептуальний опис змін, які необхідно внести в українське законодавство для впровадження основних елементів сек’юритизації.