Банківські договори не міститимуть недобросовісних умов
27.01.2021 Набрала чинності постанова Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про додаткові вимоги до договорів про надання фінансових послуг» від 22 січня 2021 р. № 7.
Положення визначає додаткові вимоги до договорів про надання фінансових (банківських) послуг, включаючи індивідуальну частину договорів приєднання про надання фінансових послуг, що укладаються банками зі споживачами фінансових послуг, не визначених Цивільним кодексом України, Законом про кредитування, Законом про фінансові послуги та іншими законами України, які містять норми щодо договірних відносин у частині надання фінансових послуг.
Вимоги Положення поширюються на договори про надання споживачам фінансових послуг таких послуг:
– залучення у вклади (депозити) коштів та банківських металів;
– відкриття та ведення поточних рахунків, у тому числі в банківських металах, та рахунків умовного зберігання (ескроу);
– надання споживчого кредиту.
Водночас його вимоги не поширюються на публічну частину договорів приєднання про надання фінансових послуг.
Договори повинні містити повний опис послуги, що надається споживачу, зазначення наслідків невиконання або неналежного виконання банком обов’язків, інформацію про наявність у споживача права відмовитись або розірвати договір чи припинити за його вимогою зобов’язання за договором, перелік додаткових послуг банку та послуг третіх осіб, які споживач придбаває в межах договору, зазначення порядку інформування споживача про зміни в тарифах і умовах надання послуги, щодо якої укладено договір, та каналу інформування (якщо таке інформування передбачено законами України для відповідного виду договору) тощо.
Договори про надання послуги залучення у вклади (депозити) коштів повинні містити дату повернення вкладу (депозиту) споживачу [не стосується вкладів (депозитів) на вимогу], інформацію про наявність у споживача та в банку права продовження терміну дії вкладу (депозиту) тощо.
Договори про надання споживчого кредиту повинні містити умови, що дозволяють зміну процентної ставки або інших платежів, перелік та вартість додаткових послуг, що надаються банком під час укладення договору, з посиланням (гіперпосиланням для електронної версії договору) на всі тарифи та комісії, що підлягають сплаті за такі послуги тощо.
Положення (умови) договорів викладаються розміром шрифту не менше 11 друкарських пунктів.
Також забороняється включати до договорів недобросовісні норми, які обмежують права споживачів подати скаргу чи позов до суду, без інформування споживача змінювати умови договору, а також вимагати від споживача сплатити за ще не отримані за договором послуги тощо.
Банки України протягом трьох місяців із дня набрання чинності цією постановою мають привести свою діяльність у відповідність до вимог Положення.
879 млн грн виділено на компенсації працівникам, звільненим через ліквідацію районів
27.01.2021 Набрало чинності розпорядження Кабінету Міністрів України «Про розподіл частини бюджетних призначень, передбачених у 2021 році за програмою «Забезпечення окремих видатків районних державних адміністрацій, пов’язаних з ліквідацією районів» від 26 січня 2021 р. № 48-р.
Відповідно до ст. 23 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» Уряд здійснив розподіл частини бюджетних призначень у сумі 879020,4 тис. гривень (видатки споживання, у тому числі оплата праці – 720508,6 тис. гривень), передбачених у 2021 р. Міністерству фінансів (загальнодержавні видатки та кредитування) у загальному фонді державного бюджету за програмою 3511270 «Забезпечення окремих видатків районних державних адміністрацій, пов’язаних з ліквідацією районів».
Як повідомляє Мінфін, розподіл здійснено за єдиними підходами з урахуванням середньомісячної заробітної плати для райдержадміністрацій, врахованої на 2021 р., та кількісних показників, наданих облдержадміністраціям.
Йдеться про кількість працівників, які попереджені про вивільнення, яким необхідно виплатити вихідну допомогу та які отримають грошову компенсацію за невикористані відпустки.
Передані обласним державним адміністраціям кошти спрямовані на виплату працівникам районних державних адміністрацій, що реорганізуються:
– заробітної плати, що складається з посадового окладу, надбавки за ранг і вислугу років;
– вихідної допомоги;
– грошової компенсації за невикористані відпустки працівникам, які вивільняються.
Строки допуску до повторного адвокатського іспиту скоротять удвічі
27.01.2021 У Верховній Раді України зареєстровано проект Закону «Про внесення змін до статті 9 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» щодо спрощення доступу до адвокатської діяльності» № 4633.
Як вважають ініціатори законопроекту, встановлені на даний час ч. 4 ст. 9 зазначеного Закону строки, після спливу яких особа, яка не склала кваліфікаційний іспит, може бути допущена до складення такого іспиту повторно, є невиправдано великими.
Отже, змінами до ч. 4 ст. 9 Закону пропонується вдвічі скоротити строки допуску осіб до наступного кваліфікаційного іспиту, визначивши, що:
– особа, яка не склала кваліфікаційний іспит, може бути допущена до складення такого іспиту повторно не раніше ніж через три місяці (зараз – шість місяців);
– особа, яка не склала кваліфікаційний іспит повторно, може бути допущена до наступного кваліфікаційного іспиту не раніше ніж через шість місяців (зараз – один рік).
Ті, хто не склав нотаріальний іспит, перескладатимуть через три місяці
28.01.2021 У Верховній Раді України зареєстровано проект Закону «Про внесення змін до Закону України «Про нотаріат» щодо спрощення доступу до нотаріальної діяльності» № 4632.
Як вважають ініціатори законопроекту, встановлені на даний час вимоги до осіб, які мають намір здійснювати нотаріальну діяльність, є найбільш суворі, що не є обґрунтованим і водночас обмежує права громадян на доступ до відповідної професії.
Отже, змінами до ст.ст. 3, 10 Закону України «Про нотаріат» пропонується зменшити вимоги до таких кандидатів, вказавши, що:
– нотаріусом може бути громадянин України, який, серед іншого, має стаж роботи у сфері права не менш як три роки (зараз – шість років), з них помічником нотаріуса або консультантом державної нотаріальної контори – не менш як півтора роки (зараз – три роки);
– особа, яка не склала кваліфікаційний іспит, допускається до наступного його складання не раніш як через три місяці (зараз – рік) за поданням відповідного територіального органу Міністерства юстиції України за місцем постійного проживання такої особи.
Документи, що надаються за запитом на інформацію, можна буде сканувати
28.01.2020 Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до граничних норм витрат на копіювання або друк документів, що надаються за запитом на інформацію» від 15 січня 2020 р. № 4.
Постановою збільшено граничні норми витрат на копіювання або друк документів, що надаються за запитом на інформацію.
Так, за копіювання або друк копій документів формату A4 та меншого розміру (в тому числі двосторонній друк) сплачується не більше ніж 0,2 (раніше 0,1) відсотка розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за виготовлення однієї сторінки, а за копіювання або друк копій документів формату A3 та більшого розміру (в тому числі двосторонній друк) – не більше ніж 0,3 (раніше 0,2) відсотка розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за виготовлення однієї сторінки.
Також розширено перелік послуг, що надаються – «Виготовлення цифрових копій документів шляхом сканування», граничні норми витрат за яку становлять не більше ніж 0,1 відсотка розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за сканування однієї сторінки.
Крім цього визначено, що розмір граничних норм витрат встановлюється відповідно до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (раніше – відповідно до мзп).
За недостовірне декларування – до трьох років позбавлення волі
28.01.2021 Набрав чинності Указ Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 26 січня 2021 року «Про проект Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України щодо вдосконалення відповідальності за декларування недостовірної інформації та неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» від 26 січня 2021 р. № 26/2021.
Президент увів у дію зазначене рішення Ради національної безпеки і оборони, яким РНБО схвалила проект Закону щодо повернення покарання у вигляді обмеження або позбавлення волі за недостовірне декларування та неподання декларації та рекомендувала Президенту подати його на розгляд до Верховної Ради як невідкладний.
Як інформує Офіційне інтернет-представництво Президента України, змінами до ст. 366-2 Кримінального кодексу (декларування недостовірної інформації) пропонується передбачити, що умисне внесення недостовірних відомостей до декларації, які відрізняються від достовірних на суму від 500 до 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, карається штрафом від 3000 до 4000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від 150 до 240 годин, або обмеженням волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Якщо суб’єкт декларування умисно вніс недостовірні відомості, що відрізняються від достовірних на суму понад 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, то пропонується встановити покарання у вигляді штрафу від 4000 до 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк від 150 до 240 годин, або обмеження волі на строк до двох років, або позбавлення волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади на строк до трьох років.
Також змінами до ст. 366-3 Кримінального кодексу (неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) пропонується передбачити, що умисне неподання декларації каратиметься штрафом від 2500 до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від 150 до 240 годин, або позбавленням волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади на строк до трьох років.
Для пацієнтам з важкими хворобами закуповуватимуть інноваційні лікарські засоби за кордоном
28.01.2021 Кабінет Міністрів схвалив постанову «Деякі питання щодо договорів керованого доступу та зупинення дії абзацу першого пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2009 р. № 333», яка регламентує впровадження договорів керованого доступу в Україні.
Договір керованого доступу – механізм закупівлі за бюджетні кошти інноваційних лікарських засобів в умовах відсутності в країні таких препаратів. Це дороговартісні ліки, які тільки вийшли на світовий ринок і використовуються у лікуванні важких захворювань.
«Завдяки ініціативі МОЗ українці, які потребують дороговартісного лікування при онкологічних та орфанних захворюваннях, зможуть отримати доступ до інноваційних препаратів. Держава закуповуватиме їх за бюджетні кошти. Наведу простий приклад. Спінальна м’язова атрофія – діагноз, який встановлено 267 людям в Україні, здебільшого дітям. Якщо вони не будуть отримувати відповідний курс лікування, який коштує 12,3 млн грн на рік, – вони просто не виживуть. Я вважаю прямим завданням держави забезпечити пацієнтів цими дороговартісними ліками. Такий механізм ми знайшли – це договори керованого доступу», – повідомив Міністр охорони здоров’я Максим Степанов.
Щорічна індексація пенсій – не пізніше 1 березня
28.01.2021 Кабінет Міністрів схвалив проект Закону, яким пропонується внести зміни до деяких законів України щодо удосконалення пенсійного законодавства.
Змінами передбачено з 2022 р., зокрема:
– визначити дату щорічної індексації пенсій – 1 березня;
– здійснювати щорічну індексацію пенсій військовослужбовцям, державним службовцям та іншим категоріям пенсіонерів на загальних умовах;
– призначати достроково пенсії за віком за півтора роки до досягнення пенсійного віку особам, трудовий договір з якими розірвано у зв’язку із змінами в організації виробництва та за інших умов;
– призначати достроково пенсії матерям (батькам) дітей, хворих на тяжке, рідкісне захворювання, яким не встановлено інвалідність.
Бюро економічної безпеки матиме доступ до всіх реєстрів і баз даних
28.01.2021 Верховна Рада України прийняла Закон «Про Бюро економічної безпеки України» (законопроект № 3087-д).
Його було розроблено з метою ліквідації податкової міліції та створення незалежного державного правоохоронного органу, який повинен виконувати функції аналітичної оцінки, запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, віднесених законом до його підслідності.
Закон передбачає створення Бюро економічної безпеки України як центрального органу виконавчої влади, на який покладаються завдання щодо протидії правопорушенням, що посягають на функціонування економіки держави.
Ним визначаються завдання, функції та повноваження Бюро, контроль за його діяльністю, правовий статус, обов’язки та відповідальність працівників Бюро, взаємодія з державними органами, підприємствами, установами та організаціями, компетентними органами інших держав тощо.
Зокрема визначено, що Бюро в порядку, визначеному законом, має безпосередній, у тому числі автоматизований, доступ до автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів і банків (баз) даних, держателем (адміністратором) яких є державні органи або органи місцевого самоврядування, користується державними, у тому числі урядовими, засобами зв’язку і комунікацій, мережами спеціального зв’язку та іншими технічними засобами.
Нові стипендії, премії та гранти у сфері освіти
28.01.2021 Набрав чинності Указ Президента України «Про стипендії, премії та гранти Президента України у сфері освіти» від 28 січня 2021 р. № 27/2021.
Президент заснував:
– стипендії Президента України учасникам зовнішнього незалежного оцінювання, які отримали найвищі результати;
– премії Президента України для переможців всеукраїнських учнівських олімпіад з навчальних предметів;
– премії Президента України для переможців міжнародних учнівських олімпіад з навчальних предметів;
– гранти Президента України на навчання за кордоном.
Кабінет Міністрів України у двомісячний строк має розробити та затвердити порядки призначення та виплати стипендій, премій та грантів Президента України у сфері освіти.
Розмір соціальної стипендії збільшено
29.01.2021 Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 р. № 1045 і № 1047» від 27 січня 2021 р. № 52.
Змінами до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для виплати соціальних стипендій студентам (курсантам) закладів фахової передвищої та вищої освіти, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 р. № 1045, п. 2 розмірів стипендій учнів закладів професійної (професійно-технічної) освіти, студентів закладів фахової передвищої та вищої освіти, наукових установ державної та комунальної форми власності, а також переможців, призерів та учасників інтелектуальних змагань, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 р. № 1047, збільшено розмір соціальної стипендії:
– дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування, які навчаються, до 150 % розміру прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку. Після досягнення такими дітьми 18 років ‒ до 150 % розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на початок відповідного календарного року.
Окрім цього, особи, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків, якщо вони померли/оголошені померлими, загинули або пропали безвісти, мають право на виплату соціальної стипендії.
Постанова застосовується з 1 січня 2021 р.
Її прийнято на виконання Закону України «Про внесення змін до статті 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» щодо посилення соціального захисту учнів, студентів (курсантів) з числа дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та деяких інших осіб» від 14 липня 2020 р. № 785-IX.
Нові особливості заповнення митних декларацій окремих типів
29.01.2021 Набрав чинності наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій окремих типів» від 22 грудня 2020 р. № 795.
Порядок встановлює правила та особливості заповнення митних декларацій окремих типів у вигляді структурованого електронного повідомлення та на паперовому носії на бланках чи за формою єдиного адміністративного документа (ЄАД) форми МД-2 і додаткових аркушів до нього форми МД-3 (додаткові аркуші МД-3).
Зокрема заповнення митних декларацій окремого типу здійснює суб’єкт режиму або від імені суб’єкта режиму підприємство, яке надає послуги з декларування товарів, шляхом внесення інформації до визначених елементів даних з урахуванням особливостей, визначених цим Порядком.
Митним органам не дозволяється встановлювати порядок заповнення митних декларацій окремих типів і визначати особливості заповнення елементів даних таких митних декларацій, відмінні від визначених цим Порядком, а також висувати до суб’єктів режиму або підприємств, які надають послуги з декларування товарів, вимоги щодо внесення до митних декларацій окремих типів відомостей, не передбачених цим Порядком.
Також наказом визначено:
– елементи даних, що використовуються для формування відомостей митної декларації окремого типу;
– класифікатор видів транспорту;
– класифікатор типів гарантій;
– спеціальні штампи (резервної процедури, авторизованого вантажовідправника), що використовуються у разі застосування резервної процедури декларування товарів у режим спільного транзиту.
Безвізовий режим для британців продовжено до 30 січня 2022 р.
29.01.2021 Набрав чинності Указ Президента України «Про внесення зміни до Указу Президента України від 29 січня 2020 року № 28» від 28 січня 2021 р. № 28/2021.
На часткову зміну ст. 1 Указу Президента України від 29 січня 2020 р. № 28 «Про тимчасове запровадження безвізового режиму для громадян Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії» продовжено безвізовий режим в’їзду в Україну та транзитного проїзду через територію України для громадян Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії, якщо строк їх перебування в Україні не перевищує 90 днів протягом 180 днів, до 30 січня 2022 р.
Декларувати відповідності вимогам пожежної безпеки можна через е-портал
29.01.2021 Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до пункту 9 Порядку подання і реєстрації декларації відповідності матеріально-технічної бази суб’єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки» від 27 січня 2021 р. № 55.
Новою редакцією п. 9 Порядку подання і реєстрації декларації відповідності матеріально-технічної бази суб’єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 червня 2013 р. № 440, визначено, що опрацювання та реєстрація декларації здійснюється через портал електронних послуг ДСНС і через Єдиний державний веб-портал електронних послуг.
Нагадуємо, що раніше реєстрація декларацій здійснювалась у журналі, який ведеться ДСНС або її територіальним органом, форма якого затверджується Мінекономіки.
Відкриття ресторану не потребує узгодження з органами місцевого самоврядування
29.01.2021 Набрав чинності наказ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України «Про внесення змін до Правил роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства» від 18 листопада 2020 р. № 2362.
Змінами до глави 1 Правил роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 24 липня 2002 р. № 219, виключено абз. 3 п. 1.6, яким встановлено, що відкриття закладу (підприємства) ресторанного господарства узгоджується з органами місцевого самоврядування, установами державної санітарно-епідеміологічної служби в установленому законодавством порядку.
Також визначено, що режим роботи закладу ресторанного господарства встановлюється суб’єктом господарювання самостійно, крім закладів ресторанного господарства, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, режим роботи яких установлюється виконавчими органами сільських, селищних та міських рад (п. 1.7).
Нагадуємо, що раніше режим роботи закладу ресторанного господарства встановлювався суб’єктом господарювання самостійно, а у випадках, передбачених законодавством, – за погодженням з органами місцевого самоврядування.
Підвищення цін на ЖКП врівноважать пільгами і субсидіями
01.02.2021 Набрала чинності постанова Верховної Ради України «Про заходи, спрямовані на соціальний захист населення, у зв’язку з підвищенням цін (тарифів) на житлово-комунальні послуги» від 28 січня 2021 р. № 1147-IX.
Нею Кабінету Міністрів доручено невідкладно внести зміни щодо збільшення соціальних нормативів розрахунку субсидій на використання газу, електричної енергії, теплової енергії, інших послуг, а також забезпечити спрощення доступу пенсіонерів, осіб з інвалідністю, безробітних до системи субсидій, передбачивши забезпечення введення змінених норм розрахунку субсидій з 1 жовтня 2020 р., до таких постанов:
– «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива» від 21 жовтня 1995 р. № 848;
– «Про новий розмір витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива у разі надання житлової субсидії» від 27 липня 1998 р. № 1156;
– «Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування» від 6 серпня 2014 р. № 409.
КМУ у місячний строк також має:
– подати Верховній Раді України пропозиції щодо внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» в частині збільшення видатків за бюджетною програмою «Виплата пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу у грошовій формі» (код 2501230);
– вивчити питання та подати пропозиції щодо внесення змін до законодавства з метою завершення опалювального сезону 2020 – 2021 років на основі системи надання житлово-комунальних послуг населенню, що діяла до 1 січня 2021 р.
Також КМУ рекомендовано вжити невідкладних заходів щодо соціального захисту населення від підвищення цін (тарифів) на житлово-комунальні послуги:
– запровадити державне регулювання цін (тарифів), зокрема встановити граничні рівні торговельної надбавки (націнки) до тарифів на житлово-комунальні послуги з постачання побутовим споживачам теплової енергії, постачання гарячої води, постачання та розподілу електричної енергії і природного газу (далі – житлово-комунальні послуги), з віднесенням цих послуг до таких, що мають істотну соціальну значущість;
– встановити пільги на електричну енергію населенню, яке проживає в 30-кілометровій зоні атомних електростанцій, дитячим будинкам сімейного типу тощо.
Антимонопольному комітету України рекомендовано вжити відповідно до законодавства заходів щодо недопущення антиконкурентних узгоджених дій та зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку суб’єктами господарювання, що здійснюють надання житлово-комунальних послуг населенню.
Вакцини для профілактики COVID-19 можуть реєструвати прискорено
01.02.2021 Набрав чинності Закон України «Про внесення зміни до Закону України «Про лікарські засоби» щодо державної реєстрації лікарських засобів під зобов’язання для екстреного медичного застосування» від 29 січня 2021 р. № 1159-IX.
Розділ II Закону України «Про лікарські засоби» доповнено ст. 9-2, якою врегульовано можливість державної реєстрації вакцин або інших медичних імунобіологічних препаратів для специфічної профілактики коронавірусної хвороби (COVID-19) під зобов’язання для екстреного медичного застосування.
Такі вакцини або інші медичні імунобіологічні препарати можуть підлягати прискореній державній реєстрації у разі прийняття центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, рішення про державну реєстрацію вакцин або інших медичних імунобіологічних препаратів з метою екстреного медичного застосування з урахуванням певних зобов’язань, у разі якщо заявник може довести відсутність у нього можливостей для надання даних у повному обсязі про ефективність та безпеку вакцин або інших медичних імунобіологічних препаратів за нормальних умов застосування з об’єктивних причин та якщо:
– наявні дані про успішне проведення доклінічних випробувань/досліджень, окремих фаз клінічних випробувань/досліджень та отримані результати містять в сукупності науково обґрунтовані докази, у тому числі дані адекватних та добре контрольованих досліджень, які дають змогу вважати, що вакцини або інші медичні імунобіологічні препарати можуть бути ефективними для профілактики коронавірусної хвороби (COVID-19);
– дозвіл на екстрене застосування наданий компетентним органом Сполучених Штатів Америки, Великої Британії, Швейцарської Конфедерації, Японії, Австралії, Канади, Китайської Народної Республіки, Індії або за централізованою процедурою компетентним органом Європейського Союзу відповідно до національного законодавства країни надання дозволу чи Європейського Союзу або вакцина або інший медичний імунобіологічний препарат прекваліфікований Всесвітньою організацією охорони здоров’я;
– такий лікарський засіб не був розроблений у державі, визнаній в установленому порядку державою-агресором;
– відома та потенційна користь вакцин або інших медичних імунобіологічних препаратів у разі їх використання для профілактики коронавірусної хвороби (COVID-19) переважає відомі та потенційні ризики використання таких вакцин або інших медичних імунобіологічних препаратів.
Також визначені документи, які має подати виробник для державної реєстрації вакцин або інших медичних імунобіологічних препаратів під зобов’язання для екстреного медичного застосування.
Реєстраційне посвідчення видається строком на один рік з можливістю подовження на один рік. Після виконання всіх зобов’язань, наданих заявником у встановлений строк, дія реєстраційного посвідчення може бути подовжена до п’яти років.
Заклади надання соціальних послуг перевірять на дотримання правил пожежної безпеки та інших вимог
01.02.2021 Набрав чинності Указ Президента України «Про деякі заходи щодо забезпечення права громадян на якісні та безпечні соціальні послуги» від 29 січня 2021 р. № 30/2021.
Ним Кабінету Міністрів доручено:
1) вжити невідкладних заходів щодо:
– організації та проведення перевірки дотримання в установах/закладах надання соціальних послуг встановлених правил пожежної безпеки, державних санітарних норм, державних будівельних норм, у тому числі щодо доступності для маломобільних груп населення;
– виявлення суб’єктів, що фактично надають соціальні послуги з догляду, перебування/проживання особам, сім’ям, які належать до вразливих груп населення та/або перебувають у складних життєвих обставинах, з метою приведення діяльності таких суб’єктів у відповідність із вимогами законодавства;
– забезпечення фактичного створення та належного функціонування Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг як автоматизованої інформаційно-телекомунікаційної системи, передбачивши, зокрема, можливість внесення до Реєстру інформації про надавачів соціальних послуг засобами Єдиного державного веб-порталу електронних послуг «Портал Дія»;
2) забезпечити розроблення та внести у тримісячний строк на розгляд Верховної Ради України законопроекти, спрямовані на удосконалення системи надання соціальних послуг з урахуванням складності життєвих обставин та потреб особи/сім’ї у соціальних послугах; запровадження переходу від інституційного фінансування установ/закладів надання соціальних послуг державного/комунального секторів до фінансування соціальних послуг за принципом «гроші ходять за отримувачем соціальних послуг»; удосконалення фінансування соціальних послуг; запровадження дієвих механізмів стимулювання розвитку ринку соціальних послуг; встановлення відповідальності за порушення вимог законодавства про соціальні послуги тощо.
Крім цього, обласним, Київській міській, районним державним адміністраціям доручено вжити в установленому порядку заходів щодо:
1) забезпечення визначення потреб населення відповідної адміністративно-територіальної одиниці/територіальної громади у соціальних послугах;
2) підвищення ефективності координації діяльності суб’єктів системи надання соціальних послуг на місцевому рівні;
3) здійснення моніторингу надання соціальних послуг, оцінки їх якості та оприлюднення відповідних результатів;
4) інформування населення про перелік соціальних послуг, їх зміст і порядок надання у доступній формі, у тому числі розміщення інформації про надавачів соціальних послуг на офіційних веб-сайтах.
Автоматизована система роботи з документами у ВР попрацює ще до сьомої сесії
01.02.2021 Набрав чинності Закон України «Про внесення зміни до пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України щодо вдосконалення електронної форми документообігу у Верховній Раді України» від 26 січня 2021 р. № 1132-IX.
Змінами до п. 3 розд. II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України щодо вдосконалення електронної форми документообігу у Верховній Раді України» продовжено дослідну експлуатацію єдиної автоматизованої системи роботи з документами, а саме встановлено, що:
– до першого дня сьомої (раніше – п’ятої) сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання документи, передбачені Регламентом Верховної Ради України, створюються у паперовій або електронній формі.
Хто отримає компенсацію у зв’язку з підвищенням тарифів на електроенергію?
01.02.2021 Набрав чинності Закон України «Про внесення змін до додатка № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» щодо компенсації у зв’язку з підвищенням тарифів на електричну енергію» від 29 січня 2021 р. № 1158-IX.
Змінами до додатка № 3 до Закону України від 15 грудня 2020 р. № 1082-IX «Про Державний бюджет України на 2021 рік» передбачено виділення 1,4 млрд грн на виплату компенсацій у зв’язку з підвищенням тарифів на електричну енергію.
Компенсації встановлені для:
– населення, яке проживає в житлових будинках (у тому числі в житлових будинках готельного типу, квартирах та гуртожитках), обладнаних у встановленому порядку електроопалювальними установками (у тому числі в сільській місцевості);
– населення, яке проживає в багатоквартирних будинках, не газифікованих природним газом і в яких відсутні або не функціонують системи централізованого теплопостачання (у тому числі в сільській місцевості);
– багатодітні, прийомні сім’ї та дитячі будинки сімейного типу.
Банки самі встановлюватимуть повноваження осіб, які доставляють документи про стягнення коштів
01.02.2021 Набрала чинності постанова Правління Національного банку України «Про внесення змін до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» від 28 січня 2021 р. № 10.
Доповненням до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 р. № 22, визначено, що банк, у порядку, визначеному внутрішніми документами, установлюватиме повноваження особи, яка самостійно доставила:
– розрахунковий документ стягувача (п. 2.13 гл. 2);
– документ про арешт коштів (п. 9.1 гл. 9);
– документ про зняття арешту з коштів (п. 9.11 гл. 9);
– інкасове доручення (розпорядження) (п. 11.4 гл. 11);
– платіжну вимогу (п. 3 гл. 12).
20% Фонду регіонального розвитку піде на інфраструктуру в сільській місцевості
01.02.2021 Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування підтримав проект Закону «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо підвищення ефективності використання коштів державного фонду регіонального розвитку» № 4200 та звернувся до Комітету з питань бюджету, щоб він якнайшвидше розглянув його на своєму засіданні.
Законопроектом, зокрема визначається, що ДФРР має бути головним інвестиційним інструментом Уряду і на нього має спрямовуватись не менше 3% прогнозованого доходу Держбюджету.
Також пропонується:
– поступово збільшити обсяг державного фонду регіонального розвитку з 2022 р. – до не менше 2%, а з 2023 р. – не менше 3% прогнозного обсягу доходів загального фонду проекту Державного бюджету України на відповідний бюджетний період;
– забезпечити прогнозованість процесу визначення обсягу ДФРР;
– запровадити відкриту конкуренцію між проектами, які подаються на фінансування за рахунок ДФРР (фінансування лише через прозорі конкурсні процедури та за умови доведеної економічної або соціальної ефективності);
– спрямувати кошти ДФРР виключно на реалізацію Державної стратегії регіонального розвитку та регіональних стратегій розвитку;
– скасувати більшість квот розподілу коштів ДФРР;
– запровадити нові прозорі порядки відбору проектів та програм регіонального розвитку, які можуть фінансуватися за рахунок коштів ДФРР, зокрема через онлайн-платформу;
– надати можливість залучати додаткові кошти до ДФРР за рахунок програм допомоги ЄС, донорів, МФО.
«Мінрегіон вважає доцільним фінансування проектів регіонального розвитку тільки у разі їх відповідності Державній стратегії регіонального розвитку (50% ДФРР) або регіональним стратегіям розвитку (30% ДФРР). Також у контексті завершення адміністративно-територіальної реформи Мінрегіон пропонує спрямувати частину коштів ДФРР на підтримку інфраструктури в сільській місцевості територіальних громад (20% ДФРР)», – зазначив заступник Міністра розвитку громад та територій Іван Лукеря.
Порушення габаритно-вагового контролю фіксуватимуть в автоматичному режимі
02.02.2021 Верховна Рада прийняла у першому читанні проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань здійснення габаритно-вагового контролю» № 3742, який законодавчо закріплює можливість фіксації порушень габаритно-вагових параметрів в автоматичному режимі.
«У першому читанні прийнято один із ключових для реформи габаритно-вагового контролю законопроект № 3742, що законодавчо закріплює автоматичну фіксацію порушень ГВК. Також він розширює повноваження Укртрансбезпеки в частині здійснення габаритно-вагового контролю – надає їй право стягувати у судовому порядку плату за проїзд для вантажівок, які порушують габаритно-вагові параметри. Крім цього, законопроект нарешті встановлює відповідальність вантажовідправника як першої ланки у вантажних перевезеннях і значно підвищує відповідальність автоперевізників за недотримання габаритно-вагових норм», – пояснив Міністр інфраструктури Владислав Криклій.
Житлову субсидію багатодітним та прийомним сім’ям надаватимуть без урахування доходів дітей
02.02.2021 Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Питання надання компенсації деяким категоріям споживачів електричної енергії» від 1 лютого 2021 р. № 64.
Нею запроваджено надання компенсації на оплату електричної енергії, спожитої у I кварталі 2021 р., у зв’язку з відміною окремих знижених тарифів деяким категоріям споживачів (крім тих, які отримують житлову субсидію):
– населенню, яке проживає в житлових будинках (у тому числі в житлових будинках готельного типу, квартирах та гуртожитках), обладнаних в установленому порядку електроопалювальними установками (у тому числі в сільській місцевості), і станом на 31 грудня 2020 р. мало право на знижений тариф;
– населенню, яке проживає в багатоквартирних будинках, не газифікованих природним газом і в яких відсутні або не функціонують системи централізованого теплопостачання (у тому числі в сільській місцевості), і станом на 31 грудня 2020 р. мало право на знижений тариф;
– багатодітним, прийомним сім’ям та дитячим будинкам сімейного типу.
Відповідно до затвердженого Порядку використання коштів для надання компенсації деяким категоріям споживачів електричної енергії компенсація надається шляхом спрямування бюджетних коштів постачальникам універсальних послуг з подальшим їх зарахуванням, як часткову оплату за спожиту у I кварталі 2021 р. електричну енергію, на особові рахунки споживачів.
Постачальник універсальних послуг повинен поінформувати споживача про надану йому компенсацію шляхом розміщення відповідної інформації у платіжному документі (рахунку) та в особистому кабінеті споживача.
Постачальники універсальних послуг не пізніше 2 числа місяців (лютий – квітень) 2021 р. надсилають Мінсоцполітики і НКРЕКП реєстр споживачів електричної енергії у попередньому місяці зазначених вище категорій для визначення серед них отримувачів житлових субсидій за формою, встановленою Мінсоцполітики. Подання відповідного реєстру здійснюється в електронній формі.
Розмір отриманої компенсації не:
– враховується під час обчислення сукупного доходу сім’ї для всіх видів соціальної допомоги, що надаються відповідно до законодавства;
– включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу відповідно до пп. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України.
Також установлено, що багатодітним, прийомним сім’ям та дитячим будинкам сімейного типу призначається житлова субсидія відповідно до законодавства без урахування доходів дітей.
Крім цього, «Електрична енергія» внесена до Переліку товарів, що мають істотну соціальну значущість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020 р. № 341 «Про заходи щодо стабілізації цін на товари, що мають істотну соціальну значущість, товари протиепідемічного призначення».
Іпотека в межах 7% річних для тих, хто потребує поліпшення житлових умов
02.02.2021 Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання здешевлення вартості іпотечних кредитів» від 27 січня 2021 р. № 63, згідно з якою Фонд розвитку підприємництва здійснюватиме компенсацію відсоткової ставки до рівня 7% річних за іпотечними кредитами, що надаються позичальникам на придбання житла з метою здешевлення їхньої вартості.
Компенсацію відсотків Фонд надає позичальникам, які отримали іпотеку у національній валюті в уповноваженому банку. Кредит можна буде отримати строком до 20 років, мінімальний перший внесок 15% вартості іпотеки, а кредит обмежений максимальною сумою у 2 млн грн.
Нормативна площа предмета іпотеки – 50 кв. метрів загальної площі предмета іпотеки на одинокого громадянина чи сім’ю з двох осіб та 20 кв. метрів – на кожного наступного члена сім’ї.
Предмет іпотеки – зареєстроване відповідно до законодавства нерухоме майно (квартира в житловому будинку квартирного типу (багатоквартирному будинку) та/або індивідуальні житлові будинки, прийняті в експлуатацію у поточному році або не раніше ніж протягом трьох років, що передують поточному) або майнові права на квартиру в об’єкті незавершеного будівництва та/або індивідуальний житловий будинок, які придбаваються або будівництво яких фінансується (інвестується) позичальником.
Скористатися компенсацією зможуть громадяни, які потребують поліпшення житлових умов.
До осіб, які потребують поліпшення житлових умов, також віднесено мешканців гуртожитків або аварійних будинків, внутрішньо переміщених осіб, науково-педагогічних і медичних працівників, працівників бюджетної сфери та молоді сім’ї.
Програма зі здешевлення вартості іпотечних кредитів запрацює в межах програми «Доступні кредити 5-7-9%».
За пошкодження зелених насаджень – до 7 років позбавлення волі
02.02.2021 Верховна Рада прийняла у першому читанні проект Закону «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за порушення порядку видалення зелених насаджень» № 3805, який посилює відповідальність за рубку дерев в межах населених пунктів.
«Штраф за знищення або пошкодження зелених насаджень, окремих дерев, чагарників на об’єктах благоустрою у сфері зеленого господарства населених пунктів (стаття 153 КУпАП) підвищується до 1700 – 3400 гривень для громадян та 5100-8500 гривень для посадових осіб. Раніше штраф становив 170-510 гривень та 510-850 гривень відповідно», – повідомив Голова ДЕІ Андрій Мальований.
Також Кримінальний кодекс пропонується доповнити ст. 246-1, якою встановити відповідальність за знищення або пошкодження зелених насаджень в межах населених пунктів.
Згідно з проектом умисне та/або без отримання відповідних дозволів знищення, пошкодження дерев, чагарників, що відносяться до зелених насаджень в населених пунктах, що заподіяло істотну шкоду, – каратиметься штрафом від 500 до 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до 2 років, або обмеженням волі на строк до 3 років, або позбавленням волі на той самий строк.
Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, – каратимуться обмеженням волі на строк від 3 до 5 років або позбавленням волі на той самий строк.
Вищезазначені дії, якщо вони спричинили тяжкі наслідки, – каратимуться позбавленням волі на строк від 5 до 7 років.
Істотною шкодою вважається така шкода, яка у 20 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Тяжкими наслідками вважаються й такі, що у 60 і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Сховище для відходів атомних реакторів мають добудувати до 1 квітня 2021 р.
02.02.2021 Набрав чинності Указ Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 29 січня 2021 року «Про заходи з нейтралізації загроз у сфері атомної енергетики і промисловості» від 29 січня 2021 р. № 35/2021.
Ним уведено в дію зазначене рішення Ради національної безпеки і оборони, яким Кабінету Міністрів доручено внести на розгляд Верховної Ради законопроекти:
1) у місячний строк – щодо законодавчого врегулювання механізмів забезпечення регулювальними потужностями під час уведення в експлуатацію об’єктів електроенергетики, що виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії;
2) до 1 липня 2021 року:
– про затвердження нової Загальнодержавної цільової екологічної програми поводження з радіоактивними відходами;
– щодо установлення та визначення особливого статусу зони спеціального промислового використання на території зони відчуження.
Також КМУ має вжити вичерпних заходів щодо завершення будівництва та введення в експлуатацію першого пускового комплексу централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива реакторів типу ВВЕР вітчизняних атомних електростанцій.
Крім цього, уряду доручено вжити до 1 квітня 2021 р. вичерпних заходів, зокрема щодо:
– затвердження концепції державної цільової економічної програми розвитку атомно-промислового комплексу до 2026 року;
– визначення державного органу, відповідального за розроблення та затвердження проектної загрози для ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання в Україні;
– спорудження сховищ для осклованих високоактивних радіоактивних відходів від переробки відпрацьованого ядерного палива ВВЕР-440 та ВВЕР-1000 вітчизняних атомних електростанцій і об’єктів їхньої інфраструктури;
– опрацювання питання щодо законодавчого врегулювання поводження з матеріалами, забрудненими техногенно-підсиленими джерелами іонізуючого випромінювання;
– врегулювання питання використання безпілотних повітряних суден у районах розташування атомних електростанцій та відповідальності за використання безпілотних повітряних суден у заборонених для польотів зонах або у зонах обмеження польотів;
– стабілізації роботи ринку електричної енергії та відповідних його суб’єктів тощо.
