Юрінком Прес
“Юрiнком Прес” – провiдне українське видавництво, що забезпечує юридичною лiтературою, журнальними виданнями правоохороннi, судовi та правозахисні органи та організації, навчальнi заклади та науковi установи, а також юристiв, якi працюють в установах i органiзацiях та на пiдприємствах рiзних форм власностi.

Польща та Угорщина опираються що до розуміння ролі верховенства права.

0 170

Стало відомо, щл згідно з останніми домовленостями щодо механізму розподілу коштів у рамках нового семирічного бюджету ЄС та бюджету на подолання наслідків пандемії, встановлюється залежність між розміром виплат та дотриманням принципу верховенства права. Так, передбачалося  скорочення витрат у випадку, коли країни-члени ЄС не дотримуються норм верховенства права.

Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що відповідні правила застосовуватимуть лише до бюджетних коштів ЄС, а якщо хтось ними не задоволений, то має йти до суду, де і вирішуються такі суперечки. Згідно з проведеним у вересні-жовтні опитуванням групи Kantar, 77% опитаних громадян Євросоюзу відповіли, що гроші ЄС не повинні виділятися без поваги до верховенства права та демократичних цінностей.  Та коли 30 вересня з’явилася офіційна доповідь Єврокомісії, де відверто критикують судові системи Польщі та Угорщини, це посилило  напруження між цими країнами та ЄС.

У відносинах Брюсселя та Варшави згідно з доповіддю є  проблема “посиленого впливу законодавчої та виконавчої влади на судову владу”, що де-факто означає відсутність незалежності судової системи в Польщі.

В Угорщини виникла проблема корупції серед високопосадовців, відсутність покарання за зловживання, особливо серед керівництва державними підприємствами, а також на політичному впливі на ЗМІ.

Конфлікт Брюсселя з Будапештом та Варшавою щодо верховенства права – пов’язаний зі збільшенням державного контролю над судами, засобами масової комунікації та неурядовим сектором. Ще у 2018 році Європарламент висунув офіційне звинувачення Будапешту у зв’язку з порушенням принципів правової держави.

У квітні цього року ЄС ініціював чергове розслідування щодо судової реформи у Польщі й вимагає від Варшави наблизити судову систему до стандартів ЄС.

Відразу з’явилися негативні реакції Польщі та Угорщини. Юдіт Варга, міністр юстиції Угорщини, назвала доповідь ЄС “абсурдною та оманливою”.

Коли на липневому саміті ЄС всі країни підтримали бюджет Євросоюзу та механізм розподілу коштів, Польща і Угорщина виступили категорично проти прив’язки фіндопомоги ЄС до стану та дотримання  верховенства права. А 26 листопада з’являється спільна заява прем’єр-міністра Польщі Матеуша Моравецького і його угорського колеги Віктора Орбана, де вони вимагають перегляду механізмів виділення бюджету та відмову від надмірної ролі принципу верховенства права. “Ми об’єднаємо наші інтереси і аргументи в цьому обговоренні, і Угорщина не прийме ніяких пропозицій, які були б неприйнятні для Польщі. Ми будемо битися разом”, – заявив Орбан.

Крім того, угорський прем’єр порівнює ЄС з СРСР та називає передумову верховенства права “шантажем на ідеологічній основі без об’єктивних критеріїв”.

Віктор Орбан заявив, що «в Брюсселі країнами, які дотримуються принципів верховенства права, вважають лише тих, хто пускає до себе мігрантів. Щойно ці положення будуть ухвалені, більше не буде жодних перешкод для прив’язки права держав-членів на кошти із загальних фондів до підтримки міграції і використання фінансової допомоги для шантажу країн, які виступають проти міграції”.

Інша річ – Угорщина та Польща, де в процесі переговорів частими стали заяви про можливий вихід країн з ЄС, навіть вводяться поняття “Polexit” та “Huxit”. Про те у Польщі та Угорщині 72% опитаних респондентів підтвердили, що верховенство права має бути передумовою отримання коштів. Демократичні рухи в обох країнах зібрали 300 тисяч підписів на підтримку верховенства права як передумови виділення коштів. В Польщі на захист європейських цінностей стала опозиція. Наприклад, три колишніх президенти Польщі Лех Валенса, Александр Квасневський та Броніслав Коморовський виступили зі спільною заявою, в якій попросили уряд Польщі “перестати звинувачувати інші європейські держави. Це все шкодить Польщі, місце якої – в об’єднаному ЄС”. Проти можливого вето виступили й мери обох столиць: Будапешта Гергей Карачонь та Варшави Рафал Тшасковський. Можливе вето вдарило б саме по Польщі та Угорщині. Низка європарламентарів виступили з жорсткою позицією – сказати ні переговорам з Угорщиною та Польщею – і почали розробляти план Б, який мав би принаймні розблокувати пакет відновлення економіки, що складає 750 млрд євро. В ситуацію втрутилася Німеччина. Переговори тривали протягом декількох тижнів – сторони обговорювали додаткову декларацію, яка, з одного боку, запроваджувала би механізми дотримання верховенства права, а з іншого – вводила б певні гарантії для Варшави та Будапешта. Остаточне рішення щодо згоди на цей план було прийняте за результатами візиту Віктора Орбана до Польщі. Сам візит відбувся 8 грудня, а вже наступного дня, у переддень саміту ЄС, з’являється новина, що сторони все ж домовилися про компроміс. Компромісна домовленість передбачає, що норма щодо верховенства права при виділенні коштів не буде застосовуватися доти, доки вищий суд ЄС не доведе її законність. 

На додачу, відповідно до запропонованого компромісу, механізм верховенства права застосовуватиметься лише до нового бюджету та фонду оздоровлення ЄС на 2021-2027 роки, а отже, не впливатиме на виплати, пов’язані з проєктами з поточного бюджетного періоду. Досягнута домовленість дозволяє країнам щонайменше “зберегти обличчя”, заявивши про свою перемогу. Саме таким чином на ухвалення компромісу відреагувала міністр юстиції Угорщини Юдіт Варга. “Перемога! Нам вдалося відокремити ідеологічні очікування від фінансової допомоги під час пандемії та запобігти політичному шантажу. Досягнута домовленість поважає Договори ЄС та нашу національну ідентичність. Ще один тріумф дружби Угорщини та Польщі!” – пише вона. Щоправда, в польському уряді угоді раді не всі. Проти неї вже виступив міністр юстиції Збігнев Зьобро, який перебуває у гострому конфлікті з головою уряду і намагався показати, що саме він готовий до кінця стояти за національні інтереси.

Європейські лідери дякують Німеччині та Ангелі Меркель за досягнутий компроміс. Зокрема, Крістін Лагард, глава Європейського центрального банку, написала: “Чудові новини!” – та привітала головування Німеччини в Раді ЄС. Еммануель Макрон, президент Франції, написав: “Ми щойно ухвалили надійну угоду щодо механізму, який буде введений в дію, для дотримання верховенства права. Європа йде вперед, об’єднана, і несе свої цінності”.

В документах ЄС з’явиться механізм, здатний покарати країну, що не дотримується цінностей Євросоюзу.

Друкується за матеріалами «Європейська правда»

Автор

  • Вищу юридичну освіту Віктор Семенович Ковальський отримав у 1977 році на юридичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка. У 1980 році завершив навчання в аспірантурі, отримав звання кандидата юридичних наук. Згодом отримав звання доктора юридичних наук. Життєве кредо: «Казати правду і нічого крім правди». Говорячи про професійні інтереси, він називає книги: не лише фахові, а просто змістовні й корисні. Серед його наукових інтересів: теорія права і держави; права людини; правоохоронна діяльність; трансформації правого мислення. Цій науковій тематиці присвячено майже 500 наукових, науково-практичних, публіцистичних публікацій. Педагог і науковець має численні державні нагороди. Зокрема, почесні грамоти Кабінету Міністрів України та Верховної Ради України, відзнаки юридичних відомств, установ та організацій. Головним досягненням Віктор Семенович вважає своїх дітей, які пішли батьківським шляхом. На другому місці – створення першого українського юридичного видавництва «Юрінком Інтер» та газети «Юридичний вісник України». Він вдячний за підтримку колегам та авторам, а також читачам, кількість яких за майже 30 років діяльності видавництва та газети щороку збільшується. Під час цьогорічного конкурсу «Учитель року» Віктор Семенович очікує віднайти кращих знавців-педагогів з основ правознавства в українській школі, а ще – інтерв’ювати переможців та поширити їхній досвід через соціальні мережі та газету «Юридичний вісник України».

    Переглянути мареріали

Залиште коментар