Юрінком Прес
“Юрiнком Прес” – провiдне українське видавництво, що забезпечує юридичною лiтературою, журнальними виданнями правоохороннi, судовi та правозахисні органи та організації, навчальнi заклади та науковi установи, а також юристiв, якi працюють в установах i органiзацiях та на пiдприємствах рiзних форм власностi.

Господарськы операції не вимагали обов’язкового зазначення такого реквізиту, як його «місце складення»

0 164

Законодавчо встановленим мінімумом обов’язкових реквізитів первинних та зведених облікових документів передбачено наявність інформації про: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Твердження скаржника про обов’яз­ковість зазначення у первинних документах (у межах зазначеної справи — в актах приймання-передачі) такого реквізиту, як «місце складення», є помилковими, оскільки Законом України від 03.11.2016 р. № 1724-VIII внесено зміни до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». У результаті законодавство станом на час вчинення позивачем спірних господарських операцій не вимагало обов’язкового зазначення такого реквізиту, як його «місце складення».

Щодо посилань скаржника у касаційній скарзі на ненадання позивачем документів про повноваження осіб, якими отримувався товар, колегія суддів зауважила, що відповідно до наявних у матеріалах справи актів прийому-передачі уповноваженою від покупця особою виступав директор позивача, який відповідно до змісту договорів діє на підставі статуту.

Отже, сукупність наданих позивачем і до перевірки, і до суду першої інстанції первинних документів, що стосуються поставки товару, свідчить про реальний характер правочинів.

/Постанова ВС від 06.10.2020 р. у справі № 200/5262/19-а/

Автор

  • Вищу юридичну освіту Віктор Семенович Ковальський отримав у 1977 році на юридичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка. У 1980 році завершив навчання в аспірантурі, отримав звання кандидата юридичних наук. Згодом отримав звання доктора юридичних наук. Життєве кредо: «Казати правду і нічого крім правди». Говорячи про професійні інтереси, він називає книги: не лише фахові, а просто змістовні й корисні. Серед його наукових інтересів: теорія права і держави; права людини; правоохоронна діяльність; трансформації правого мислення. Цій науковій тематиці присвячено майже 500 наукових, науково-практичних, публіцистичних публікацій. Педагог і науковець має численні державні нагороди. Зокрема, почесні грамоти Кабінету Міністрів України та Верховної Ради України, відзнаки юридичних відомств, установ та організацій. Головним досягненням Віктор Семенович вважає своїх дітей, які пішли батьківським шляхом. На другому місці – створення першого українського юридичного видавництва «Юрінком Інтер» та газети «Юридичний вісник України». Він вдячний за підтримку колегам та авторам, а також читачам, кількість яких за майже 30 років діяльності видавництва та газети щороку збільшується. Під час цьогорічного конкурсу «Учитель року» Віктор Семенович очікує віднайти кращих знавців-педагогів з основ правознавства в українській школі, а ще – інтерв’ювати переможців та поширити їхній досвід через соціальні мережі та газету «Юридичний вісник України».

    Переглянути мареріали

Залиште коментар