Юрінком Прес
“Юрiнком Прес” – провiдне українське видавництво, що забезпечує юридичною лiтературою, журнальними виданнями правоохороннi, судовi та правозахисні органи та організації, навчальнi заклади та науковi установи, а також юристiв, якi працюють в установах i органiзацiях та на пiдприємствах рiзних форм власностi.

Постанова Об’єднаної палати ККС ВС щодо кваліфікації вбивства однієї людини і замах на життя другої

0 195

Якщо суд установив єдиний прямий визначений умисел, спрямований на заподіяння смерті двом або більше особам, вбивство однієї людини і замах на життя другої має кваліфікуватись як незакінчений злочин – убивство двох або більше осіб, оскільки єдиного злочинного наміру вбити двох осіб не було реалізовано з причин, що не залежали від волі винної особи, за відповідною частиною ст. 15, п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України незалежно від послідовності злочинних дій та за ч. 1 ст. 115 КК України чи відповідним пунктом ч. 2 ст. 115 КК України (або іншими спеціальними нормами, передбаченими в інших розділах Особливої частини цього Кодексу) у разі наявності таких підстав.

Такий висновок зробила Об’єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, розглянувши касаційні скарги засудженого та його захисника. Відповідно до вироку районного суду, залишеного без змін апеляційним судом, особа була засуджена за умисне вбивство (ч. 1 ст. 115 КК України) та закінчений замах на умисне вбивство двох осіб, вчинений особою, яка раніше вчинила умисне вбивство (ч. 2 ст. 15, пункти 1, 13 ч. 2 ст. 115 КК України).

У касаційних скаргах ставилося питання про скасування судових рішень, зокрема, у звʼязку з тим, що засуджений не мав умислу на вбивство двох осіб, а суд помилково кваліфікував його дії за ч. 1 ст. 115 КК України та за пунктами 1, 13 ч. 2 ст. 115 КК України і, отже, неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність.

Як зазначено в постанові ОП ККС ВС, вбивство, передбачене п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України, характеризується єдиним наміром щодо вбивства двох (або більше) потерпілих, змістом якого охоплюється умисел, спрямований на протиправне заподіяння смерті декільком фізичним особам. Смерть двох або більше потерпілих утворює собою зміст мисленого уявлення винної особи про результат своїх дій, що є метою вчинення цього злочину як обов’язкової ознаки його суб’єктивної сторони.

Єдність умислу щодо таких дій є характерною відмінною ознакою цього виду вбивства. Водночас єдиним умислом є той, який виник до заподіяння смерті (до її настання) першому потерпілому і охоплює своїм змістом намір (прагнення) заподіяти смерть двом або більше особам.

У разі відсутності єдиного умислу (єдиного злочинного наміру), спрямованого на вбивство двох чи більше осіб, друге за часом вчинення посягання кваліфікується за п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України з урахуванням стадії його вчинення, а перше – за відповідною частиною ст. 115 КК України чи іншою спеціальною нормою, що передбачає посягання на життя певного потерпілого. Умисне вбивство кваліфікується за п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України в тих випадках, коли умисел на заподіяння смерті іншому (або іншим) потерпілому виникає після її заподіяння першому і за своїм змістом та часом виникнення не охоплює єдиним змістом усі заподіяні наслідки.

У цьому кримінальному провадженні без обґрунтування необхідних і достатніх підстав кримінальної відповідальності дії особи неправильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 15, п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України. Дійшовши висновку про наявність у діянні засудженого ознак зазначеного злочину, суди попередніх інстанцій залишили поза увагою встановлені під час судового розгляду фактичні обставини, зокрема щодо змісту суб’єктивної сторони вчиненого злочину, які свідчать про наявність в особи єдиного умислу, спрямованого на заподіяння смерті двом потерпілим, що виник до заподіяння смерті першому з них.

Умисне заподіяння смерті двом або більше особам кваліфікується за п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України за умови, що їх убивство охоплювалось єдиним умислом винного. Для такої кваліфікації не має значення, яким мотивом керувався винний і чи був він однаковим при заподіянні смерті кожному з потерпілих. Якщо ці мотиви передбачені як кваліфікуючі ознаки, дії винного додатково кваліфікуються й за відповідними пунктами ч. 2 ст. 115 КК України. Наявність розриву в часі при реалізації єдиного умислу на вбивство двох або більше осіб значення для кваліфікації злочину за п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України не має.

Крім того, кваліфікація дій особи за ч. 1 ст. 115 КК України та ч. 2 ст. 15, п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України не порушує принципу «non bis in idem», що виключає подвійне ставлення у провину (інкримінування) згідно із ч. 1 ст. 61 Конституції України та ч. 3 ст. 2 КК України, адже наслідок у виді смерті однієї людини не є обов’язковою (конститутивною) ознакою замаху на життя двох чи більше потерпілих, тому окрема кримінально-правова оцінка такого наслідку у формулі кваліфікації не є подвійним ставленням у провину. Формула кваліфікації, що включає лише ч. 2 ст. 15, п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України, не відображає заподіяння смерті одній людині, яка за своїм характером є найбільш небезпечним наслідком, який є незворотним.

Отже, зазначила ОП ККС ВС, встановлені судом обставини свідчать про вчинення засудженим злочину з прямим визначеним умислом, спрямованим на заподіяння смерті як одній, так і другій особі, а тому кваліфікація його дій за ч. 1 ст. 115 КК України та ч. 2 ст. 15, п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України є правильною.

Об’єднана палата ККС ВС змінила судові рішення, виключивши з кваліфікації дій особи за ч. 2 ст. 15, пунктами 1, 13 ч. 2 ст. 115 КК України п. 13.

Детальніше з постановою ОП ККС ВС у справі № 640/18653/17 (провадження № 51-543кмо20) можна ознайомитися за посиланням http://reyestr.court.gov.ua/Review/92021156, а з окремою думкою судді – http://reyestr.court.gov.ua/Review/92021183.

Автор

  • Вищу юридичну освіту Віктор Семенович Ковальський отримав у 1977 році на юридичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка. У 1980 році завершив навчання в аспірантурі, отримав звання кандидата юридичних наук. Згодом отримав звання доктора юридичних наук. Життєве кредо: «Казати правду і нічого крім правди». Говорячи про професійні інтереси, він називає книги: не лише фахові, а просто змістовні й корисні. Серед його наукових інтересів: теорія права і держави; права людини; правоохоронна діяльність; трансформації правого мислення. Цій науковій тематиці присвячено майже 500 наукових, науково-практичних, публіцистичних публікацій. Педагог і науковець має численні державні нагороди. Зокрема, почесні грамоти Кабінету Міністрів України та Верховної Ради України, відзнаки юридичних відомств, установ та організацій. Головним досягненням Віктор Семенович вважає своїх дітей, які пішли батьківським шляхом. На другому місці – створення першого українського юридичного видавництва «Юрінком Інтер» та газети «Юридичний вісник України». Він вдячний за підтримку колегам та авторам, а також читачам, кількість яких за майже 30 років діяльності видавництва та газети щороку збільшується. Під час цьогорічного конкурсу «Учитель року» Віктор Семенович очікує віднайти кращих знавців-педагогів з основ правознавства в українській школі, а ще – інтерв’ювати переможців та поширити їхній досвід через соціальні мережі та газету «Юридичний вісник України».

    Переглянути мареріали

Залиште коментар