Юрінком Прес
“Юрiнком Прес” – провiдне українське видавництво, що забезпечує юридичною лiтературою, журнальними виданнями правоохороннi, судовi та правозахисні органи та організації, навчальнi заклади та науковi установи, а також юристiв, якi працюють в установах i органiзацiях та на пiдприємствах рiзних форм власностi.

ВС залишив без змін судові рішення щодо засудженого, який під приводом офіційного оформлення канадських паспортів і працевлаштування в Канаді заволодів коштами пʼятьох осіб

0 114

Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду залишив без задоволення касаційні скарги захисника та засудженого до покарання у виді позбавлення волі на строк три роки за заволодіння чужим майном шляхом обману, вчинене повторно (частини 1,  2 ст. 190 КК України). Відповідно до вироку, який апеляційний суд залишив без зміни, чоловік був визнаний винним у тому, що в грудні 2017 року та в травні 2018 року в Тернополі під приводом офіційного оформлення канадських паспортів і працевлаштування в Канаді заволодів грошовими коштами пʼятьох осіб у розмірі майже 200 тис. грн.

Як зазначено в постанові ККС ВС, з матеріалів кримінального провадження видно, що висновок місцевого суду про доведеність винуватості особи у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 1, 2 ст. 190 КК України, ґрунтується на ретельно та всебічно досліджених у судовому засіданні доказах.

Зокрема, такий висновок місцевий суд обґрунтував: показаннями в судовому засіданні пʼятьох потерпілих про те, що на одному із сайтів оголошень вони в різний час дізналися телефон особи, котрій згодом з метою оформлення документів для виїзду і працевлаштування в Канаді передали грошові кошти як передплату і на електронну пошту якої надіслали копії необхідних документів; копіями розписок про отримання засудженим грошових коштів від потерпілих; скріншотами оголошення та ін.

При цьому місцевий суд обґрунтовано визнав показання потерпілих і свідків послідовними й такими, що узгоджуються між собою та з іншими доказами у справі, підстав не довіряти їм у суду не було. Мотивів для обмови потерпілими засудженого суд не встановив. Крім того, в суді першої інстанції обвинувачений не заперечував, що брав гроші в потерпілих, і підтвердив достовірність написаних ним розписок.

У процесі вивчення матеріалів справи не виявлено порушень вимог кримінального процесуального закону під час збирання цих доказів, які б викликали сумніви в їх належності та допустимості.

Проаналізувавши наведені докази, місцевий суд дійшов правильного висновку про те, що чоловік шляхом обману заволодів грошовими коштами потерпілих, оскільки після отримання цих коштів жодних документів не оформив і грошей потерпілим не повернув. Вказане свідчить, що в момент отримання від потерпілих коштів він мав на меті привласнити їх, а не виконати взяті на себе зобов’язання.

Отже, суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про доведеність поза розумним сумнівом винуватості особи у вчиненні згаданого злочину.

На думку ККС ВС, непереконливими є і доводи сторони захисту про недоведеність вчинення особою кожного з епізодів окремо, а також того, що її дії не були об’єднані єдиним умислом. Адже місцевий суд правильно встановив, що дії особи з самого початку не охоплювалися єдиним наміром на заволодіння шляхом обману грошовими коштами усіх потерпілих. Чоловік щоразу керувався самостійним умислом на заволодіння грошима кожного потерпілого у різному розмірі, у різний час і виконував в аналогічний спосіб усі необхідні дії для досягнення злочинної мети. Таким чином, кожен з епізодів вчинено із самостійним умислом, а тому підстав вважати злочин продовжуваним немає. Отже, суд першої інстанції правильно кваліфікував дії засудженого за частинами 1, 2 ст. 190 КК України.

Колегія суддів ККС ВС не знайшла й підстав для призначення особі покарання без ізоляції від суспільства.

Детальніше з текстом постанови ККС ВС у справі № 607/483/19 (провадження № 51-5601км19) можна ознайомитися за посиланням http://reyestr.court.gov.ua/Review/87760346.

Автор

  • Вищу юридичну освіту Віктор Семенович Ковальський отримав у 1977 році на юридичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка. У 1980 році завершив навчання в аспірантурі, отримав звання кандидата юридичних наук. Згодом отримав звання доктора юридичних наук. Життєве кредо: «Казати правду і нічого крім правди». Говорячи про професійні інтереси, він називає книги: не лише фахові, а просто змістовні й корисні. Серед його наукових інтересів: теорія права і держави; права людини; правоохоронна діяльність; трансформації правого мислення. Цій науковій тематиці присвячено майже 500 наукових, науково-практичних, публіцистичних публікацій. Педагог і науковець має численні державні нагороди. Зокрема, почесні грамоти Кабінету Міністрів України та Верховної Ради України, відзнаки юридичних відомств, установ та організацій. Головним досягненням Віктор Семенович вважає своїх дітей, які пішли батьківським шляхом. На другому місці – створення першого українського юридичного видавництва «Юрінком Інтер» та газети «Юридичний вісник України». Він вдячний за підтримку колегам та авторам, а також читачам, кількість яких за майже 30 років діяльності видавництва та газети щороку збільшується. Під час цьогорічного конкурсу «Учитель року» Віктор Семенович очікує віднайти кращих знавців-педагогів з основ правознавства в українській школі, а ще – інтерв’ювати переможців та поширити їхній досвід через соціальні мережі та газету «Юридичний вісник України».

    Переглянути мареріали

Залиште коментар