Судова повістка може бути надіслана учаснику процесу SMS-повідомленням лише в разі подання ним відповідної заяви
Суд першої інстанції визнав за позивачем право власності на домоволодіння, яке залишилося після смерті батька. Додатковим рішенням суду визнано за позивачем у порядку спадкування право власності на земельну ділянку.
Це рішення суду оскаржила в апеляційному порядку особа, яка не була залучена до участі в справі, спадкоємець за заповітом. Суд апеляційної інстанції рішення місцевого суду скасував, у задоволенні позову відмовив.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду частково задовольнив касаційну скаргу позивача, скасував постанову апеляційного суду, справу передав на новий розгляд до суду апеляційної інстанції з огляду на таке.
Позивач зазначив, що його не було належним чином повідомлено про час і дату судового розгляду в суді апеляційної інстанції. Оскільки цю інформацію йому надіслано SMS-повідомленням, якого він не отримував, то він був позбавлений права на доступ до суду.
Відповідно до п. 2 Порядку надсилання учасникам судового процесу текстів судових повісток у вигляді SMS-повідомлень, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 1 червня 2013 року № 73, текст судової повістки може бути надісланий судом учаснику SMS-повідомленням лише після подання ним до суду відповідної заявки. Така заявка оформляється безпосередньо в суді або шляхом заповнення учасником форми, яка розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України.
Матеріали справи не містять доказів того, що позивач подав заявку про направлення йому повісток SMS-повідомленнями.
За таких обставин позивач не був присутній у судовому засіданні під час розгляду справи судом апеляційної інстанції та не був належним чином, у встановленому законом порядку, повідомлений про розгляд справи апеляційним судом.
Розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення судової повістки, є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права особи на справедливий судовий розгляд, а також порушенням статей 8–12, 128–130, 372 ЦПК України, які передбачають, що ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду справи, і врегульовують порядок повідомлення учасників справи про дату судового засідання та наслідки неявки в судове засідання.
Із повним текстом постанови Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 704/435/19-ц (провадження № 61-21638св19) можна ознайомитися за посиланнямhttp://www.reyestr.court.gov.ua/Review/88401346.
