ПДВ: чи існують обмеження у використанні належного нам податкового кредиту?

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку – продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою (п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – Кодекс)).

Тільки відповідно складена та зареєстрована в ЄРПН податкова накладна, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У випадку, якщо такий податковий кредит використовується відразу – питання не виникають, але якщо платник не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту належну йому суму ПДВ…

Таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

До речі, варто згадати і про суми податку, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням строку реєстрації.

Право на їх включення до податкового кредиту виникає у звітному податковому періоді, в якому зареєстровані такі накладні/розрахунки коригування до них в ЄРПН, але обмежуються строком у 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких накладних.

Тобто обмеження таки існують, і суми ПДВ, зазначені у податкових накладних / розрахунках коригування, включаються до складу податкового кредиту, починаючи з податкової декларації з ПДВ за податковий (звітний) період, в якому така податкова накладна зареєстрована в ЄРПН та закінчуючи податковою декларацією з ПДВ за податковий (звітний) період, в якому спливає 1095 – денний строк з дати складення такої податковою накладної.

Офіс великих платників податків
Державної податкової служби