Юрінком Прес
“Юрiнком Прес” – провiдне українське видавництво, що забезпечує юридичною лiтературою, журнальними виданнями правоохороннi, судовi та правозахисні органи та організації, навчальнi заклади та науковi установи, а також юристiв, якi працюють в установах i органiзацiях та на пiдприємствах рiзних форм власностi.

Відмежування порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого, від вбивства через необережність

0 180


Згідно з вироком місцевого суду, який апеляційний суд залишив без змін, особа була засуджена за ч. 2 ст. 286 КК України. У касаційній скарзі захисник просив скасувати оскаржені вирок і ухвалу та закрити кримінальне провадження у зв’язку з відсутністю в діях особи складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Сам собою факт завдання шкоди автомобілем чи іншим транспортним засобом не є визначальним для кваліфікації діяння за ст. 286 КК України. Суб’єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України (порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами, що спричинило смерть потерпілого або заподіяло тяжке тілесне ушкодження), може бути лише особа, яка керує транспортним засобом, тобто здійснює усвідомлену і цілеспрямовану діяльність з використання відповідних його функцій. Таким чином, встановлення, чи керувала особа транспортним засобом, є необхідною умовою для кваліфікації її діяння за ст. 286 КК України та відмежування цього злочину від суміжних складів злочину, зокрема передбаченого ст. 119 КК України (вбивство через необережність).

Про це йдеться в постанові колегії суддів Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, яка розглянула касаційну скаргу захисника засудженої на вирок місцевого та ухвалу апеляційного судів.

ККС ВС частково задовольнив цю скаргу, скасувавши ухвалу суду апеляційної інстанції з огляду, зокрема, на те, що апеляційний суд належним чином не спростував доводів, викладених в апеляційній скарзі сторони захисту щодо неповного з’ясування обставин справи місцевим судом. Адже останній, як встановив ККС ВС, ухвалюючи вирок, залишив поза увагою докази, які стосувалися встановлення істотних обставин цієї справи, зокрема, які саме дії вчинила засуджена та якою була послідовність її дій, а також спрямованість її умислу, що в обставинах цієї справи має важливе значення для висновку, чи можна вважати засуджену особою, яка керує автомобілем.

Як зазначено в постанові ККС ВС, хоча в більшості випадків питання, чи керує особа, яка перебуває на водійському місці, автомобілем, у значенні ст. 286 КК України не виникає, у цій справі це питання мало бути ретельно з’ясовано. Під час нового розгляду апеляційному суду необхідно врахувати викладене, ґрунтовно, використовуючи всі процесуальні можливості, перевірити доводи, наведені в апеляційній скарзі захисника, дати на них вичерпну відповідь та з урахуванням доводів, наведених у касаційній скарзі, ухвалити справедливе рішення, яке відповідатиме положенням статей 370, 419 КПК України.

Детальніше з постановою у справі № 234/14062/16-к (провадження № 51-1866км19) можна ознайомитися за посиланням http://reyestr.court.gov.ua/Review/85805263.

Автор

  • Вищу юридичну освіту Віктор Семенович Ковальський отримав у 1977 році на юридичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка. У 1980 році завершив навчання в аспірантурі, отримав звання кандидата юридичних наук. Згодом отримав звання доктора юридичних наук. Життєве кредо: «Казати правду і нічого крім правди». Говорячи про професійні інтереси, він називає книги: не лише фахові, а просто змістовні й корисні. Серед його наукових інтересів: теорія права і держави; права людини; правоохоронна діяльність; трансформації правого мислення. Цій науковій тематиці присвячено майже 500 наукових, науково-практичних, публіцистичних публікацій. Педагог і науковець має численні державні нагороди. Зокрема, почесні грамоти Кабінету Міністрів України та Верховної Ради України, відзнаки юридичних відомств, установ та організацій. Головним досягненням Віктор Семенович вважає своїх дітей, які пішли батьківським шляхом. На другому місці – створення першого українського юридичного видавництва «Юрінком Інтер» та газети «Юридичний вісник України». Він вдячний за підтримку колегам та авторам, а також читачам, кількість яких за майже 30 років діяльності видавництва та газети щороку збільшується. Під час цьогорічного конкурсу «Учитель року» Віктор Семенович очікує віднайти кращих знавців-педагогів з основ правознавства в українській школі, а ще – інтерв’ювати переможців та поширити їхній досвід через соціальні мережі та газету «Юридичний вісник України».

    Переглянути мареріали

Залиште коментар