Факт участі в ліквідації аварії на ЧАЕС не може бути встановлений у судовому порядку

Автор Ковальский Віктор Семенович в Січ 21, 2020

Особа звернулася до суду із заявою про встановлення факту участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції. Так, заявник збирав документи для оформлення пенсії і мав підтвердити факт виконання робіт з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС шляхом надання довідки за формою № 122. Однак отримати таку довідку не зміг, оскільки не мав первинних документів, які б підтверджували його участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Разом із тим заявника було визнано учасником ліквідації аварії на ЧАЕС і видано відповідне посвідчення.

Місцевий суд зазначену заяву задовольнив. Суд апеляційної інстанції рішення цього суду скасував і закрив провадження у справі, вказавши, що законом визначено інший порядок, який дає особі змогу підтвердити факт участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Велика Палата Верховного Суду погодилася з висновками апеляційного суду і вказала, що відповідно до ч. 4 ст. 15 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення – органами місцевого самоврядування.

Водночас у разі відмови в призначенні пенсії на пільгових умовах спір між особою, яка має право на таку пенсію, та управлінням Пенсійного фонду України підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.

Із повним текстом постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 370/2598/16-ц (провадження № 14-573цс19) можна ознайомитися за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/86877191.

Автор

Ковальский Віктор Семенович

Вищу юридичну освіту Віктор Семенович Ковальський отримав у 1977 році на юридичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка. У 1980 році завершив навчання в аспірантурі, отримав звання кандидата юридичних наук. Згодом отримав звання доктора юридичних наук. Життєве кредо: «Казати правду і нічого крім правди». Говорячи про професійні інтереси, він називає книги: не лише фахові, а просто змістовні й корисні. Серед його наукових інтересів: теорія права і держави; права людини; правоохоронна діяльність; трансформації правого мислення. Цій науковій тематиці присвячено майже 500 наукових, науково-практичних, публіцистичних публікацій. Педагог і науковець має численні державні нагороди. Зокрема, почесні грамоти Кабінету Міністрів України та Верховної Ради України, відзнаки юридичних відомств, установ та організацій. Головним досягненням Віктор Семенович вважає своїх дітей, які пішли батьківським шляхом. На другому місці – створення першого українського юридичного видавництва «Юрінком Інтер» та газети «Юридичний вісник України». Він вдячний за підтримку колегам та авторам, а також читачам, кількість яких за майже 30 років діяльності видавництва та газети щороку збільшується. Під час цьогорічного конкурсу «Учитель року» Віктор Семенович очікує віднайти кращих знавців-педагогів з основ правознавства в українській школі, а ще – інтерв’ювати переможців та поширити їхній досвід через соціальні мережі та газету «Юридичний вісник України».
Переглянути матеріали