Призначення покарання за вчинення корупційного злочину

Ухвалою апеляційного суду вирок суду першої інстанції був змінений у частині пом’якшення покарання до штрафу в розмірі 10 200 грн. На це судове рішення прокурор подав касаційну скаргу, пославшись, зокрема, на невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.Колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду скасувала ухвалу апеляційного суду, якою особі, котра надала неправомірну вигоду патрульному поліцейському, було пом’якшено покарання, і призначила новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Відповідно до вироку місцевого суду особу було засуджено за ч. 1 ст. 369 КК України (пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі) до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки. Як зазначено у вироку, патрульний поліцейський зупинив водія за порушення правил дорожнього руху. Після того як інспектор виявив у чоловіка характерні ознаки алкогольного сп’яніння та отримав від нього документи для перевірки і складання протоколу про адміністративне правопорушення, останній вирішив надати службовій особі неправомірну вигоду, щоб уникнути притягнення до адміністративної відповідальності. Водій поклав 1000 грн на переднє пасажирське сидіння поліцейського автомобіля, сів за кермо свого транспортного засобу, намагався втекти з місця вчинення злочину і потрапив у дорожньо-транспортну пригоду.

На думку колегії ККС ВС, ці доводи є обґрунтованими з огляду на таке.

Рішення про призначення штрафу як виду покарання в ухвалі апеляційного суду належним чином не мотивовано та прийнято без урахування всіх обставин кримінального провадження. Cуд апеляційної інстанції повною мірою не врахував ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості і згідно з приміткою до ст. 45 КК України − корупційним злочином. Апеляційний суд також дійшов необґрунтованого висновку про те, що особа зробила для себе належні висновки, оскільки ні в суді першої інстанції, ні в апеляційному суді вона не визнала своєї вини, підтримувала думку свого захисника про відсутність доказів її винуватості й зазначила, що ця ситуація змінила її життя.

Крім того, суд апеляційної інстанції не врахував підвищеної суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, оскільки чоловік, надавши неправомірну вигоду службовій особі правоохоронного органу за нескладання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння, знову сів за кермо свого автомобіля і намагався втекти.

Колегія суддів ККС ВС зробила висновок, що покарання у виді штрафу, призначене засудженому апеляційним судом, не відповідає загальним засадам призначення покарання, принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Крім того, таке покарання не є достатнім і необхідним для виправлення засудженого та запобігання новим злочинам, не відповідає ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі засудженого через його м’якість.

А згідно із КПК України невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого є таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим, зокрема, й через м’якість.

Із повним текстом постанови ККС ВС у справі № 753/21723/16-к (провадження № 51-1406км19) можна ознайомитися за посиланнямhttp://reyestr.court.gov.ua/Review/84583359.