Напередодні свята ми зустрілися з відомим нотаріусом Оксаною КОРОТЮК, яка є автором трьох книг з питань нотаріату, і попросили її відповісти на кілька запитань: Як працюється нотаріусу в сучасних правових реаліях? Що Ви думаєте про Закон України «Про нотаріат»? На Ваш погляду, наскільки він вдалий і чи влаштовує він нотаріусів-практиків сьогодні?
— Вважаю, що на сьогодні нотаріат як окремий інститут захисту прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб не існує в рамках єдиної цілісної системи органів, організацій і нотаріусів, а перебуває, скоріше, в стадії свого становлення й розвитку. Так, відсутня єдина практика вчинення нотаріальних дій, порядок вчинення окремих із них не врегульований на рівні законодавства належним чином, а чинні норми і положення не дають, на жаль, повних роз’яснень існуючих проблем. Крім того, сучасні правові норми, що регулюють нотаріальну діяльність, «обтяжують» її великою кількістю документів, які необхідно витребувати для вчинення нотаріальної дії і зберігати, через що образ нотаріуса й нотаріату загалом часто формується у вигляді елементу бюрократичного апарату держави. На мою думку, формування нотаріату як інституту захисту прав та інтересів громадян є вкрай необхідним. Це можливо лише шляхом спрощення окремих нотаріальних процедур, зменшення обсягу документообігу, зокрема шляхом використання електронних носіїв інформації тощо. Поняття нотаріату і нотаріуса необхідно розуміти в контексті їх існування саме для суспільства, тому «зарегульованість» нотаріального процесу є абсолютно недоцільною. Не можна не звернути увагу на концепцію реформування органів нотаріату в Україні, запропоновану Міністерством юстиції України, яка в цілому порушує важливі питання щодо організації нотаріальної діяльності, зокрема, щодо спрощення нотаріального діловодства, архівної справи, підвищення кваліфікації нотаріусів тощо. Разом із тим, на мою думку, першочергового врегулювання потребують саме питання практичного характеру, надання більш повних роз’яснень і рекомендацій на рівні Міністерства юстиції України та департаменту нотаріату.
Закон України «Про нотаріат», на мій погляд, містить у собі багато вдалих положень, що в цілому характеризує його спрямованість на захист і охорону прав та інтересів осіб, які звертаються до нотаріуса. Особливу цінність має ст. 8 Закону, яка забезпечує збереження нотаріальної таємниці, адже свідоме розуміння нотаріусом та іншими учасниками нотаріального процесу важливості збереження нотаріальної таємниці є запорукою й гарантією захисту прав та інтересів громадян. Разом із тим Закон «Про нотаріат»містить багато суперечностей і протирічь як на теоретичному, так і на практичному рівні. Відсутність визначення поняття «нотаріус», незакріплення його правового статусу, неоднозначне визначення багатьох термінів і понять зумовлює виникнення суперечливих питань. З точки зору практики, велика кількість положень є нерозробленими і, попри їх закріплення в Законі, викликає складності у практичній діяльності. Наприклад, питання вжиття заходів до охорони спадкового майна, яке покликано охороняти права спадкоємців, незважаючи на наявність методичних рекомендацій з цього питання, залишається невирішеним в силу відсутності нотаріальної практики. Через це мають місце численні випадки безпідставної відмови нотаріусів від вчинення даної нотаріальної дії. Проблемним і суперечливим також є питання прийняття в депозит нотаріуса грошових сум та цінних паперів, що передбачено Законом «Про нотаріат», але, внаслідок його недостатньої розробленості на практичному рівні, відсутності гармонізації нотаріального і банківського законодавства, є невирішеним. У подібних випадках проблемою стає те, що в силу відсутності єдиного підходу до вирішення таких проблем та їх однакового розуміння, наявності неоднозначних формулювань Закону, такі нотаріальні дії стають рідкістю, а поодинокі випадки їх вчинення сприяють виробленню суперечливої нотаріальної практики. Більше того, в таких ситуаціях фактично неможливо виявити порушення нотаріусом процедури вчинення нотаріальної дії, оскільки така процедура не закріплена на законодавчому рівні. Таким чином, необхідним видається внесення змін, доповнень і уточнень до чинного Закону України «Про нотаріат», прийняття підзаконних нормативних актів, а також розроблення рекомендацій і роз’яснень з окремих питань нотаріального процесу. Поряд із цим, на мій погляд, практикуючим нотаріусам необхідно більш рішуче ставитися до подібних проблем, формувати власну думку й відстоювати її, а також створювати нотаріальну практику, виходячи із власних переконань.
Колегам же до свята хотілося б побажати здоров’я, творчого натхнення, великих звершень у майбутньому і головне — задоволення від своєї професійної діяльності!
