Незастосування обмеження волі до вагітної жінки (ч. 3 ст. 61 КК України)

Автор Ковальский Віктор Семенович в Гру 20, 2019

Відповідно до вироку місцевого суду особа була визнана винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України (незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту), і їй було призначено покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік.Колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду визнала обґрунтованими доводи прокурора, зазначені в його касаційній скарзі, про те, що апеляційний суд не врахував заборони, яка встановлена ч. 3 ст. 61 КК України, стосовно неможливості призначення покарання у виді обмеження волі до вагітних жінок.

Апеляційний суд змінив вирок місцевого суду в частині призначеного покарання та на підставі ст. 75 КК України звільнив особу від відбування основного покарання у виді обмеження волі з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки і поклав на неї обов’язки, передбачені ч. 1, п. 2 ч. 1 ст. 76 КК України. У решті вирок суду першої інстанції залишено без зміни.

Як зазначено в постанові колегії суддів ККС ВС, відповідно до ч. 3 ст. 61 КК України обмеження волі не застосовується, у тому числі, й до вагітних жінок. Однак суд апеляційної інстанції не дотримався вказаних вимог закону. Так, у його ухвалі йдеться про те, що під час судового розгляду було встановлено і підтверджено, що обвинувачена на час апеляційного розгляду була на п’ятому тижні вагітності. Тому з цих підстав апеляційний суд застосував положення ст. 75 КК України, але не врахував вимог ч. 3 ст. 61 КК України. Отже, суд апеляційної інстанції неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність (залишив без зміни призначене місцевим судом покарання у виді обмеження волі щодо вагітної особи).

ККС ВС скасував ухвалу апеляційного суду і призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

З повним текстом постанови ККС ВС у справі № 200/9933/16-к (провадження № 51−1674км19) можна ознайомитися за посиланням

http://reyestr.court.gov.ua/Review/85868952.

Автор

Ковальский Віктор Семенович

Вищу юридичну освіту Віктор Семенович Ковальський отримав у 1977 році на юридичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка. У 1980 році завершив навчання в аспірантурі, отримав звання кандидата юридичних наук. Згодом отримав звання доктора юридичних наук. Життєве кредо: «Казати правду і нічого крім правди». Говорячи про професійні інтереси, він називає книги: не лише фахові, а просто змістовні й корисні. Серед його наукових інтересів: теорія права і держави; права людини; правоохоронна діяльність; трансформації правого мислення. Цій науковій тематиці присвячено майже 500 наукових, науково-практичних, публіцистичних публікацій. Педагог і науковець має численні державні нагороди. Зокрема, почесні грамоти Кабінету Міністрів України та Верховної Ради України, відзнаки юридичних відомств, установ та організацій. Головним досягненням Віктор Семенович вважає своїх дітей, які пішли батьківським шляхом. На другому місці – створення першого українського юридичного видавництва «Юрінком Інтер» та газети «Юридичний вісник України». Він вдячний за підтримку колегам та авторам, а також читачам, кількість яких за майже 30 років діяльності видавництва та газети щороку збільшується. Під час цьогорічного конкурсу «Учитель року» Віктор Семенович очікує віднайти кращих знавців-педагогів з основ правознавства в українській школі, а ще – інтерв’ювати переможців та поширити їхній досвід через соціальні мережі та газету «Юридичний вісник України».
Переглянути мареріали