У межах справи № 908/130/15-г про банкрутство ТОВ «ТД «Золотий Урожай» (банкрут), яке перебуває в процедурі ліквідації, ліквідатор банкрута – арбітражний звернувся до господарського суду із заявою про спростування майнових дій боржника, пов’язаних із наданням іншій юридичній особі – ТОВ «Керуюча компанія «Лауффер Бейкері» поворотної грошової допомоги протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, та стягнення з цього товариства коштів у сумі 5 728 459,64 грн.
Судові рішення мотивовані тим, що вчинення боржником оспорюваних дій призвело до зменшення обсягу його майнових активів та неспроможності виконати свої зобов’язання перед кредиторами.
Господарський суд Запорізької області ухвалою від 18 червня 2019 року, залишеною без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 3 вересня 2019 року, заяву ліквідатора банкрута – арбітражного керуючого задовольнив.
КГС ВС погодився з висновком судів попередніх інстанцій про наявність правових і фактичних підстав для задоволення заяви ліквідатора банкрута. Свою позицію суд касаційної інстанції обґрунтував тим, що за наявності досить великого розміру кредиторських вимог на час вчинення оспорюваних дій боржник взяв на себе зобов’язання без відповідних майнових дій іншої сторони (поворотна (безвідсоткова) фінансова допомога) протягом восьми місяців, що передували порушенню справи про банкрутство, на шкоду власним інтересам та, як наслідок, інтересам інших кредиторів, що є підставою для спростування майнових дій боржника в порядку ст. 20 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» і застосування передбачених ч. 2 цієї статті наслідків у вигляді безумовного повернення майна в ліквідаційну масу.
Щодо можливості оскарження в касаційному порядку судових рішень у справі про банкрутство з огляду на приписи ст. 8 вказаного Закону та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства
Крім того, за результатами розгляду клопотання АТ «СБЕРБАНК» про закриття касаційного провадження з огляду на приписи ст. 8 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та ст. 9 зазначеного Кодексу суд касаційної інстанції дійшов таких висновків:
– майнові дії боржника за своєю правовою природою відповідають встановленим цивільним законодавством визначенню правочину та підставам його виникнення, тому судові рішення, ухвалені за результатами розгляду заяв про їх спростування відповідно до ст. 20 Закону, можуть бути оскаржені у касаційному порядку;
– судові рішення, які ухвалені/прийняті у справі про банкрутство до введення в дію Кодексу України з процедур банкрутства (21 жовтня 2019 року) та набрали законної сили протягом строків, передбачених Законом (ч. 4 ст. 8), можуть бути оскаржені в касаційному порядку протягом строків і за правилами, встановленими ГПК України та Законом;
– питання про залишення без руху, повернення, відмову у відкритті чи про відкриття касаційного провадження за такими касаційними скаргами вирішується судом касаційної інстанції відповідно до гл. 2 «Касаційне оскарження» розд. IV «Перегляд судових рішень» ГПК України та Закону;
– суд касаційної інстанції, переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права з урахуванням правил дії актів цивільного законодавства у часі (ст. 7 ЦК України) та здійснення судочинства відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (ч. 3 ст. 3 ГПК України).
Детальніше з текстом постанови КГС ВС від 19 листопада 2019 року у справі № 908/130/15-г можна ознайомитися за посиланням http://reyestr.court.gov.ua/Review/85972213.
