На ранковому засіданні 6 червня Верховна Рада прийняла за основу проект Закону № 10244-1 “Про військове капеланство”.
Пропонується визначити організаційно-правові засади взаємодії держави і релігійних організацій (капеланських об’єднань) з питань реалізації конституційного права військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, інших законних військових формувань на свободу світогляду і віросповідання шляхом впровадження інституту військового капеланства.
Військовий капелан – це священнослужитель (пастир), уповноважений на визначений строк капеланським об’єднанням відповідного релігійного центру на здійснення душпастирської опіки військових. Священнослужитель має бути громадянином України, володіти державною мовою, мати повну вищу духовну освіту, та бути членом капеланського об’єднання (яке може встановлювати інші вимоги).
Військових капеланів уповноважують керівники капеланського об’єднання за погодженням з відповідним підрозділом (посадовою особою) з питань військового духовенства (капеланської служби) Збройних Сил та інших військових формувань.
Військовим капеланом не може бути священник, який керується з Росії.
Військовий капелан може працювати на волонтерських засадах. Волонтер за необхідності забезпечення релігійних обрядів (культів) віруючих військовослужбовців та працівників, відмінних від віросповідної приналежності існуючих капеланських об’єднань, на безоплатній основі може здійснювати душпастирську опіку особового складу Збройних Сил та інших військових формувань. Вимоги до капеланів-волонтерів ті ж самі, що й до оплачуваних священників.
