У великих містах з’явився новий різновид маніяків – маніяки автомобільні. Ці знущаються над автівками: трощать, палять, підривають. У нас, де маніяки, там і рекорди. Нещодавно у Києві за одну ніч хтось підпалив аж сім автівок. Особистий рекорд по Україні, втім, можливості для вдосконалення далеко не вичерпані. Особистим транспортом забиті всі подвір’я і тротуари, не пройти, не проїхати…

 ЯК МАЄ БУТИ?

Отже, як і де слід ставити автівки. Водії, які розміщують транспортні засоби на майданчиках для паркування, а також суб’єкти господарювання, які утримують такі майданчики, мають виконувати Правила паркування транспортних засобів, затверджені постановою КМУ від 3 грудня 2009 р. № 1342, із змінами внесеними 19.01.2011 (далі – Правила).

Чинності набули вони з 1 березня 2010 р., крім пунктів 14 і 16, які набирають чинності з 1 січня 2012 року. Відтерміновано такі пункти Правил: лише з 1.01.2012 майданчики для платного паркування обов’язково повинні бути обладнані паркувальними автоматами з розрахунку не менш як один автомат на 10 місць для паркування. На спеціально обладнаних майданчиках для платного паркування обов’язково повинні бути встановлені автоматичні в’їзні та виїзні термінали. Решта пунктів Правил вже діє і має виконуватись.

Майданчиками для паркування вважаються місця для паркування, розміщені в межах проїзної частини вулиці, дороги або тротуару та обладнані відповідно до вимог цих Правил і Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306. Саме ж паркування як таке у правилах визначається досить тавтологічно – розміщення транспортного засобу на майданчику для паркування. Відведені місця парковки позначаються дорожніми знаками та суцільною синьою (блакитною) смугою на проїзній частині та на бордюрі, який відокремлює проїзну частину від пішохідної. Виходить, там, де таких знаків немає, то не можна і паркуватись. Так, відповідно до п.15.10 Правил дорожнього руху стоянка, зокрема, забороняється:

– у місцях, де заборонена зупинка;

– на тротуарах (крім місць, позначених відповідними дорожніми знаками, встановленими з табличками);

– на тротуарах, за винятком легкових автомобілів та мотоциклів, які можуть бути поставлені на краю тротуарів, де для руху пішоходів залишається щонайменше 2 м;

– у місцях, де транспортний засіб, що стоїть, зробить неможливим рух інших транспортних засобів або створить перешкоду для руху пішоходів.

Крім звичайних майданчиків для паркування, у Правилах окремо розглядаються спеціально обладнані майданчики для паркування – майданчики, розміщені поза межами проїзної частини вулиці, дороги або тротуару та обладнані відповідно до вимог цих Правил і Правил дорожнього руху. Спеціально обладнані майданчики позначаються відповідними дорожніми знаками та розміткою.

Забороняється розміщення майданчиків для паркування на вулицях з двома смугами руху завширшки менш як 7,5 метра.

Крім загальних, існують і місцеві правила парковки, що затверджуються відповідними міськими радами. Так, для Києва ці Правила затверджені сесією Київської міської ради 25.12.2008 як складова частина Правил благоустрою міста Києва.

Тут у п.17.2. дається розширене визначення самого поняття парковки, придатне для практичного застосування. Паркування транспортних засобів – тимчасова стоянка транспортних засобів у відведених або спеціально обладнаних місцях для паркування автотранспорту без відповідальності за збереження транспортного засобу або з такою відповідальністю, якщо можливе оснащення місць для паркування необхідним обладнанням.

Відведені місця – це місця платного паркування, які знаходяться на земельних ділянках, розташованих поза межами червоних ліній, або на земельних ділянках, відносно яких не визначено балансоутримувача, повинні бути огороджені, обладнані дорожніми знаками, мати освітлення та приміщення для охорони, можуть мати дорожню розмітку (залежно від погодних умов, пори року) та можуть бути оснащенні пристроями для контролю часу паркування.

Спеціально обладнані місця – це місця для паркування транспортних засобів, розміщені на проїжджій частині доріг чи за її межами, визначені відповідними дорожніми знаками, можуть мати дорожню розмітку, можуть бути оснащені спеціальними пристроями для контролю часу і способу паркування, сплати збору і послуг паркування, необхідним технічним обладнанням для запобігання викраденню транспортних засобів (огорожею, в’їзними та виїзними бар’єрами, шлагбаумами, приміщеннями для охоронців тощо).

Столичні Правила паркування транспортних засобів у п.17.3.5. істотно розширюють перелік заборон та обмежень. Так, додатково забороняється паркування (тимчасова стоянка, за термінологією цих Правил) біля місця розташування підприємств, організацій, великих торговельних закладів (ринків, універсамів, універмагів, супермаркетів), розважальних закладів (ресторанів, нічних клубів, казино, барів тощо.) – має здійснюватись на підставі схеми організації дорожнього руху та відповідного договору з оператором. А згідно з п.6.11. не можна паркувати автотранспортні засоби на газонах, клумбах та інших озеленених територіях.

Бачимо, що парковка, тобто тимчасова стоянка транспортних засобів у відведених або спеціально обладнаних місцях, регламентована досить детально та конкретно.

І ЯК ВОНО Є НАСПРАВДІ…

Якщо озброїтись рулеткою, текстами усіх вищезгаданих правил і прогулятись вулицями та подвір’ями столиці, то можна побачити не окремі порушення, а суцільне, тотальне невиконання цих правил. Складається враження, що написані вони для кого завгодно, лише не для водіїв. Зайняті автівками тротуари: пішоходам лишають для проходу не 2 метра, як це передбачено у п. п.15.10 Правил дорожнього руху, а шпарини, в які і миша не проскочить. От і чалапай собі по дорозі під обурливі попереджувальні сигнали інших автівок, що на шаленій швидкості пролітають мимо. До власного під’їзду інколи доводиться пробиратися через кущі під будинком, бо всі підходи зайняті здоровенними крутими іномарками. Настає ніч, а довгоочікуваного спокою як не було, так і немає. Істерично галасує та верещить чийсь протиугінний пристрій – хтось насмілився скоса глянути на позашляховик місцевого олігарха чи його синочка.

Рано вранці починається з’ясування стосунків вже між самими водіями: “А ну забирайся звідси, бо мені проїхати треба!» – «Ах ти нахаба вліз на чуже місце…!» (цензурний варіант для друку). Одного разу я зафіксував час, протягом якого жіночка у дорогій шубі та якийсь дядько у кепці старанно, дуже голосно, називали одне одного поганими словами. Бентлі проти Жигулів. Приємне спілкування осіб протилежної статі зайняло десь хвилин із сорок. Потім до полеміки підключилася дружина дядька у кепці і підкотив на Порше, рятувати мадам у шубі, вірний мадамів бой-френд. Нові люди, нові цікаві лексичні обороти. Чи встигли вони у свої справах, невідомо. Втім, на біса ті справи, коли і без них можна так приємно проводити час…

А побудують поруч такий собі красень бізнес-центр поверхів на тридцять-сорок, то це взагалі – ґвалт! Десятки, а то і сотні престижних іномарок, а куди їх подіти? Є власна парковка, ласкаво просимо. Година паркування – 20 гривень. Беремо восьмигодинний робочий день і десь приблизно 22 робочих дні на місяць. За парковку виходить десь три з половиною тисячі гривень кожного місяця. І це залізна коняка ще нікуди не їздила, тихенько стояла собі там, куди її поставили. От і починають бідолашні власники цих конячок бігати по сусідніх подвір’ях, провулка і різних закутках, вишукуючи, куди притулитись. Та усе навкруги вже давно зайнято, бо у кожному будинку та закутку повно своїх автовласників. Понаставлять вони шлагбаумів, скляних будок з охоронцями, от і крутись. Жахливі наслідки автокредиту «без довідки про доходи»…

Нарешті пощастило: знайшов, поставив, хоча і без будь-якого нагляду, але ж місце вільне! Перехрестив стального друга і пішов до контори працювати. Ось тепер настає щаслива мить для так званих борців за справедливість. Трощити і підпалювати автівки вдень досить небезпечно, тому у найближчій аптеці купується звичайна дитяча «зельонка». Маленька така скляночка, що може накоїти велике лихо. Мимохідь взяв і вилив зелену рідину на капот. Постраждалі кажуть, що пляма вже не змивається нічим. Тільки знову пофарбувати. Солодка мить помсти, соціальну справедливість відновлено! Як кажуть, і собі втіха, і людям капость…

Коли славнозвісний Дон Кіхот натрапляв на поганих людей, він запевняв Санчо Пансо, що, насправді, усі люди на світі добрі та хороші. Просто на декого з них злі чаклуни напнули потворні маски негідників і мерзотників. Цікаво, а який злий чаклун примушує наших співгромадян – одних зневажати права оточуючих, інших реагувати на це підпалами та актами вандалізму. За межами автомобільного пекла, на яке стрімко перетворюється столиця, це, зазвичай, виховані та доброзичливі люди. Отже, хто винен і що робити?

ХТО У ВСЬОМУ ВИНЕН І ЩО РОБИТИ?

Зрозуміло, що центр Києва, старі його райони абсолютно не придатні для цілодобового пересування сотен тисяч автівок, їх паркування. На відміну від інших великих міст світу, в нас нещодавно побудовані довжелезні підземні тунелі під центром міста у своїй більшості перетворені на звичайні торговельні центри. Під землею, крамнички і бутіки, а на поверхні – довжелезні автомобільні «хвости». Покручі футурології у дусі Артура Кларка. Натомість пропонували знести Бесарабський ринок. Заважає їздити. Одним заважають пам’ятки архітектури, іншим, а їх не менше – автівки, що заполонили наші вулиці.

Дідусь Карл Маркс, свого часу, називав такі протиріччя антагоністичними, тобто такими, що за існуючих умов не мають вирішення. Отже, доведеться змінювати умови. А як? Сьогоднішня влада Києва пропонує поступово прибрати з центру столиці діловий центр. Не дуже зрозуміло, що це означає на практиці. Позачиняти усі офіси та контори на Хрещатику? Схоже на утопію, бо відразу породить безліч проблем, насамперед, юридичних. Існує й альтернативна, з точністю до навпаки, думка. Прибрати з центру пересічних громадян і пересилити їх на околиці. Центр віддати офісним спорудам, їх мешканцям, їх автівкам.

Поки що ясно одне – людям і машинам співіснувати в одному місті чим далі, тим важче. Лишається чекати на чиїсь мудрі рішення. Або прибрати з аптек «зельонку»…

Сергій ТЕНЬКОВ

Теги: