Відповідно до частини четвертої статті 26 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) суддя апеляційного суду повинен мати не менше п’яти років стажу на посаді судді. Натомість, згідно з частиною третьою статті 31 Закону суддями вищого спеціалізованого суду можуть бути судді, обрані на посаду судді безстроково. Таким чином, до суддів різних інстанції ставляться однакові вимоги щодо зайняття посади судді в апеляційному і вищому спеціалізованому суді. Оскільки відповідно до статті 128 Конституції України перше призначення Президентом України на посаду професійного судді здійснюється строком на п’ять років. Після спливу п’ятирічного строку Верховна Рада України обирає на посаду судді безстроково.

Олена ШУСТІК,
народний депутат України

У чинній редакції Закону вимога, яка ставиться до суддів спеціалізованих судів – «обрані на посаду судді безстроково», тотожна вимозі, яка передбачається до суддів апеляційних судів, – «не менше п’яти років стажу на посаді судді». Тому в згаданому Законі слід, на мою думку, уточнити положення, що стосуються необхідного стажу для зайняття посади судді в судах різних інстанцій. Для цього ініційованим мною проектом Закону «Про внесення змін до Закону України» «Про судоустрій і статус суддів» (щодо стажу для занняття посади судді) пропонується збільшити необхідний стаж для суддів вищого спеціалізованого суду – до семи років.

Встановлення вимоги про стаж роботи на посаді судді є необхідним критерієм для зайняття посади судді в апеляційних, вищих спеціалізованих судах та Верховному Суді України. Вказане обумовлене особливим характером процесуальної діяльності цих судів. Встановлення таких особливостей відповідає статті 127 Конституції України, відповідно до частини п’ятої якої додаткові вимоги до окремих категорій суддів щодо стажу, віку та їх професійного рівня встановлююся законом.

Крім того, вимоги щодо наявності стажу для просування особи на посаді судді кореспондують з положеннями пункту 13 Основних принципів незалежності судових органів, схвалених резолюціями № 40/32 та № 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада та від 13 грудня 1985 року, в яких зазначено, що підвищення суддів на посаді там, де є така система, слід здійснювати на основі об’єктивних факторів, зокрема здібностей і досвіду. Разом із тим, у Законі немає умови про обов’язковість роботи в судді нижчого рівня для зайняття посади в судді вищої інстанції. Хоча об’єктивно для ефективної роботи у вищому спеціалізованому суді потрібно мати досвід апеляційної інстанції, оскільки саме вищий спеціалізований суд у касаційному порядку переглядає рішення апеляційних судів. Теж саме стосується необхідності досвіду роботи у вищому спеціалізованому суді для зайняття посади судді Верховного Суду України.

Тому запропонований проект закону передбачає, що суддею апеляційного суду може бути суддя, обраний безстроково; для судді вищого спеціалізованого суду необхідним є стаж роботи не менше семи років й обов’язково не менше як два роки на посаді судді в апеляційному суді. Суддя Верховного Суду України повинен пропрацювати не менше п’яти років суддею вищого спеціалізованого суду.

Частина друга статті 39 Закону передбачає, що суддею Верховного Суду України може бути суддя КСУ. Проте з таким формулюванням не можна погодитися. Відповідно до статті 148 Конституції України суддею Конституційного Суду України може бути громадянин України, який на день призначення досяг сорока років, має вищу юридичну освіту і стаж роботи за фахом не менше як десять років, проживає в Україні не менше двадцяти років та володіє державною мовою. Виходячи з норм Основного Закону, суддя Конституційного Суду України може й зовсім не мати суддівського стажу в загальних судах, а Закон передбачає можливість будь-якому судді КСУ відразу стати суддею Верховного Суду України, найвищого судового органу в системі судів загальної юрисдикції. Такий підхід не відповідає інтересам судової системи в площині кваліфікованого підбору суддівських кадрів, адже конституційна юрисдикція і специфіка роботи суддів Конституційного Суду України відрізняється від судочинства інших судів, у тому числі й ВСУ. Тому не повинно бути окремих привілеїв для суддів КСУ щодо особливого права займати посади суддів Верховного Суду України.

Тож указаним законопроектом пропонується внести зміни до частини четвертої статті 26, частини третьої статті 31 та частини другої статті 39 Закону і встановити, що до складу апеляційного суду входять судді, обрані на посаду судді безстроково; до складу вищого спеціалізованого суду входять судді, обрані на посаду судді безстроково, які мають стаж роботи на посаді судді не менше семи років, з яких не менше двох років на посаді судді апеляційного суду; суддею Верховного Суду України може бути особа, яка має стаж роботи на посаді судді не менше п’ятнадцяти років, з яких не менше п’яти років на посаді судді вищого спеціалізованого суду.

Додам, що реалізація положень даного законопроекту після його прийняття змін до інших законів не потребуватиме, як і додаткових видатків з Державного бюджету України. Натомість буде створено більш чітку й прозору систему заповнення вакансій у судах, що безумовно сприятиме покращенню якості суддівських кадрів.

Теги: