Успішна організація спортивних заходів міжнародного рівня є дуже складним і багатогранним процесом. Вона вимагає неабияких зусиль з боку приймаючих держав, насамперед щодо створення ефективної системи безпеки, яка б гарантувала надійну охорону членів спортивних команд, почесних гостей, представників ЗМІ, простих глядачів, а також безпосередньо самих спортивних об’єктів. Це обумовлено тим, що під час проведення подібних заходів виникає багато небезпечних ситуацій, загрозливих для життя і здоров’я людей.

Анатолій МУДРОВ,
начальник відділу проблем
управління та науково-методичного
забезпечення прокурорської діяльності
НДІ Національної академії прокуратури України,
заслужений юрист України

Тетяна ПОГОРЄЛОВА
доцент кафедри
державно-правових дисциплін
Національної академії 
прокуратури України

Конвенція

Із метою правового забезпечення безпеки спортивних заходів міжнародного рівня прийнята і 1 листопада 1985 року набрала чинності Європейська Конвенція із запобігання насильства і хуліганського поводження глядачів під час масштабних спортивних заходів, зокрема футбольних.

Конвенція зобов’язує державні органи й спортивні організації співпрацювати між собою з метою вирішення виникаючих проблем. Вона також  передбачає ряд конкретних заходів щодо забезпечення дієвого механізму координації дій між силами поліції та охоронними підрозділами з питань судового переслідування правопорушників та застосування відповідних покарань; суворого контролю за реалізацією квитків; обмеження продажу алкогольних напоїв. Обов’язковими є й відповідні вимоги до проектування, будівництва та обладнання  стадіонів, як певної гарантії попередження масових насильницьких дій. У рамках Конвенції засновано Постійний комітет, уповноважений надсилати  зацікавленим сторонам рекомендації щодо заходів, які належить здійснювати.

Досвід проведення масштабних спортивних заходів свідчить про те, що планування, впровадження та управління інфраструктурою їхньої безпеки потребує значних  фінансових витрат. Наприклад вартість системи безпеки під час проведення зимових Олімпійських ігор у Ванкувері склала, за неофіційними підрахунками 900 тисяч доларів. А в бюджеті лондонської Олімпіади на статтю підтримання безпеки було виділено більше мільярда.

З огляду на це, проблема створення ефективної системи забезпечення законності й правопорядку під час проведення футбольних змагань Євро-2012 становиться одним із першочергових завдань відповідних державних і громадських органів та організацій України. Фахівці в сфері теорії безпеки наголошують, що першим та найбільш ефективним кроком до запобігання ймовірним ризикам і загрозам є вивчення досвіду проведення аналогічних змагань, глибокий аналіз допущених помилок і прорахунків, розумне прогнозування можливих варіантів.

Розглянемо найбільш небезпечні, що зазвичай виникають під час проведення спортивних змагань світового рівня.

Тероризм

На сьогодні це одна з найсерйозніших загроз для проведення будь-якого спортивного заходу, незалежно від місця його проведення. Згадаймо сумні події Мюнхенської олімпіади 1972 року, коли членами радикальної палестинської організації „Чорний вересень” було зухвало взято в заручники, а потім убито 11 членів олімпійської збірної команди Ізраїлю та німецького поліцейського. З того часу практично усі спортивні заходи, починаючи від локальних змагань і закінчуючи чемпіонатами світу та олімпіадами, мають особливий інтерес для терористів.

Причини зрозумілі. Передусім це велике скупчення цивільного населення, жінок і дітей зокрема. У цих заходах, зазвичай, беруть участь представники багатьох країн світу, у бік яких особливо часто лунають погрози з боку терористів (США, Велика Британія, Франція, Ізраїль та інші), а також достатня кількість високопосадовців. Подібні спортивні події широко висвітлюються пресою, не рідкість присутність на них вітчизняних та іноземних високопосадовців. Це означає, що будь-який терористичний акт може викликати серйозний міжнародний резонанс, чого й домагаються терористи.

Наприклад, представники Аль-Каїди неодноразово заявляли про те, що вони планують організацію терористичних актів під час проведення кубків світу з футболу. Лише завдяки професійно реалізованим заходам безпеки, вжитим країнами-організаторами, цих загроз вдалося уникнути.

Транснаціональні злочини ( торгівля людьми, наркоторгівля, тощо).

Приймаючі країни нерідко стають місцем злочину або транзитною територією для транснаціональних кримінальних угруповань, які займаються торгівлею „живим товаром”, поширенням наркотичних речовин, розповсюдженням зброї, організацією нелегальної міжнародної міграції. Уряди цих країн ще до початку проведення міжнародних змагань мають запровадити програми, пов’язані з організацією активної інформаційно-роз’яснювальної кампанії щодо запобігання порушень прав жінок та дітей, торгівлі людьми та сексуальної експлуатації.

Зростання злочинності

Як і будь-який інший великий громадський захід, спортивні події призводять до активізації кримінальних елементів. Користуючись значним скупченням людей, які відвідують спортивні арени та втрачають пильність під час перегляду змагань, вони здійснюють кишенькові крадіжки, а також викрадають особисті речі, залишені без нагляду. У цей час різко зростає кількість викрадених автомобілів, нерідкі випадки грабежів і розбоїв стосовно спортивних уболівальників та представників мас-медіа.
          Так, під час чемпіонату світу з футболу у Південно-Африканській Республіці  (2008 рік)  правоохоронними органами країни було зареєстровано близько 60 випадків розбійних нападів, грабежів і крадіжок, у яких потерпілими стали спортсмени та журналісти, які висвітлювали хід футбольного форуму.

Економічні злочини. Корупція

Ці правопорушення, перш за все, пов’язані з розвитком так званого навколоспортивного бізнесу. Вони стосуються фінансових махінацій на ринку гравців, договірних ігор і підкупу суддів, застосування допінгу, укладання незаконних парі тощо. Для розслідуванні подібних злочинів у країнах ЄС долучається велика кількість співробітників прокуратури і поліції, спеціальних служб та інших правоохоронних органів, які застосовують різноманітні правові, організаційні та оперативно-розшукові засоби, насамперед прослуховування телефонних переговорів, відеоспостереження, відстеження джерел надходження фінансових коштів тощо, як це робилось у 2004 – 2008 роках у Чехії, Португалії, Британії і Польщі.

Практика свідчить, що найбільш ефективним сучасним заходом щодо протидії злочинності у спорті є діяльність власних спецслужб при спортивних федераціях, до роботи в яких залучаються досвідчені колишні працівники правоохоронних органів. На думку нинішнього президента європейської футбольної асоціації Мішеля Платіні, достатньо ефективним таким засобом може стати створення підрозділів спортивної поліції при Інтерполі.

Шахрайство

Останнім часом серйозних масштабів під час проведення спортивних подій набув такий вид злочинності, як шахрайство, зокрема, ввезення в країну фальшивих грошових купюр, перепродаж квитків і торгівля підробленими квитками на матчі, ціна яких може доходити до декількох тисяч євро. Подібні випадки вже не раз були зафіксовані в різних країнах світу, що змушує приділити цій проблемі особливу увагу.

Напередодні та під час футбольного форуму 2012 очікується поява фальшивих євро, особливо 50-ми купюрами. Національний банк України вже орієнтує банки ретельно перевіряти цю валюту.

Хуліганство і насильницькі дії

Порушники правопорядку, особливо з числа радикально налаштованих фанатів, уже не  одне десятиліття додають неабияких проблем на всіх великих спортивних змаганнях. Статистика свідчить, що кількість актів насильства й хуліганства під час проведення футбольних матчів неухильно зростає. Добре відомі численні випадки, коли футбольне поле закидалося пляшками, петардами, частинами сидінь та іншими предметами, при цьому неодноразово страждали самі спортсмени. Криваві бійки між фанатами неодноразово призводили до людських жертв.

Відомим є приклад, коли у 2002 році програш національної російської збірної у матчі з Японією викликав хвилю обурення фанатів. Невдоволення переросли в масові заворушення, під час яких постраждали 75 осіб, одна людина померла від ножових поранень.

Уже в цьому році під час футбольного матчу в єгипетському місті Порт-Саїд місцеві футбольні фанати вчинили масову бійку з уболівальниками столичної команди. Загинуло понад 70 людей, ще сотні постраждали.

Порушення громадського порядку продовжились і в столиці Єгипту. Після того, як з’явилося повідомлення про криваве побиття в Порт-Саїді,  суддями було зупинено інший футбольний матч, а вболівальники місцевих команд, висловлюючи своє невдоволення, підпалили стадіон.

         Останнім часом набувають поширення жорстокі „розборки” між клубними футбольними фанатами Бразилії, яка готується до проведення в 2014 році світового  чемпіонату. Бійки між сотнями молодиків нерідко продовжуються тривалий час, перекидаються на вулиці й житлові квартали, часто закінчуються  трагічними для учасників і правоохоронців наслідками.

Проведення політичних та громадських акцій протесту

У 2008 році в Пекіні та в 2010 році у Ванкувері під час Олімпійських ігор безпека проведення спортивних заходів опинилася під загрозою негативного впливу політичних та громадських кампаній. Так, коли олімпійський факел на шляху до Китаю проносили по Лондону, він був оточений багатьма агентами безпеки, щоб запобігти його руйнуванню демонстрантами, які виступали  проти позиції Великобританії щодо Тибету.

Напередодні змагань у Ванкувері  протестуючі заважали організаційним заходам та порядку їх проведення, намагаючись вплинути на рішення уряду з таких питань, як збільшення витрат на охорону здоров’я, навколишнього середовища тощо.

Аналіз розвитку багатьох із таких подій переконливо засвідчує, що в подібних випадках відсутність прогнозування та не завжди компетентні дії з боку правоохоронних органів можуть спричинити подальше загострення конфліктних ситуацій  та призвести до більш тяжких наслідків. Отже, світовий досвід проведення великомасштабних спортивних змагань має стати в пригоді і для нашої країни. Всі державні й недержавні структури, задіяні в організації і проведенні Євро – 2012, повинні ретельно проаналізувати вищезазначені ризики та загрози й відповідально спланувати необхідні упереджувальні заходи, які б стали на заваді можливих негативних наслідків порушень правопорядку і законності.

Очевидно, що організаторам змагань слід завчасно налагодити механізми чіткої взаємодії з органами правопорядку, безпековими та охоронними структурами.  Необхідно створити всі умови для того, щоб ключовий персонал, відповідальний за операції, пов’язані із забезпеченням безпеки проведення спортивних заходів, був знайомий з методами оцінки ризиків, мав належну підготовку з виявлення слабких місць і загроз, володів засобами реагування на надзвичайні ситуації та ефективного залучення евакуаційних можливостей.

(Далі – буде)