Про правоохоронні системи і фінансову поліцію
Про правоохоронні системи і фінансову поліцію
Кожна правоохоронна служба повинна виконувати певні функції. НАБУ контролює топ-чиновників. ДБР (ще не існуюча) контролює інших чиновників. СБУ займається національною безпекою – диверсійні групи, сепаратизм, міжнародний тероризм. Нацполіція займається криміналом – вбивствами, насильством, хуліганством, грабежами, крадіжками та ін. Прокуратура здійснює представництво держави в судах. Фінполіція займається економічними злочинами, в тому числі і злодійством з бюджету. Так має бути.
Що відбувається в Україні: ВСЕ перераховані структури крім виконання своїх безпосередніх функцій розслідують економічні злочини. Пам’ятайте, НАБУ вилучала документи на підприємствах. СБУ має свої економічні підрозділи. Нацполіція має свої. ГПУ – свої. ВСЕ хочуть контролювати бізнес і через цей контроль збагачуватися, впливати на конкурентів або політичних опонентів. Адже з бізнесом розмовляти з позиції сили простіше, їм до цього криміналом – не треба нікого ловити або шукати. Ось підприємство, ось його діяльність, ось його власники, ось їхнє майно. Особливо тих, хто не в тіні. Особливо тих, у кого виробництво або магазини, хто на виду.
Закон про фінполіціі руйнує такий пристрій правоохоронної системи, повертаючи силові структури до тих функцій, які вони і повинні виконувати. Він передає повноваження з розслідування економічних злочинів, а це конкретний перелік статей КК, виключно цієї нової службі. Тому Закон вже гальмується на етапах узгодження, і буде всіляко саботуватися силовими структурами. Адже це втрата джерел існування для десятків тисяч силовиків, втрата силового впливу на політичних опонентів, втрата фінансового підживлення для системи.
Вплив силовиків на економічне зростання набагато перевершує вплив ліцензування, квотування або сертифікування і інший регуляції або дерегуляції. Одна справа, коли доводиться платити за якийсь дозвіл, і це питання вибору підприємця. Інша справа, коли у тебе виносять майно і гроші, які згодом безслідно розчиняються, і немає ніякої можливості щось відсудити.
Така економіка не може рости в принципі. Такий пристрій силових структур, коли будь-яка з них може увірватися до підприємця і знищити його, не дозволяє Україні зайняти якесь помітне місце в світовій економіці. Так, у нас є успішні компанії. Так, до нас навіть заходять нові гравці, і для західного капіталу у ДФС є м’який режим. Але економічного ривка не буде. Так, ми можемо дрейфувати на сировинний хвилі “плюс 2% або 3%”. Але це ні про що.
Нам потрібен НЕП. Повна свобода робити те, що не заборонено. Без всяких перевірок. Функція контролю за бізнесом повинна бути передана товариству. Конкуренти нехай стежать один за одним. Клієнти нехай стежать за постачальниками товарів і послуг. Ви скажете, що хтось не вийде з тіні? Повідомлю вам новина – 15% економіки розвинених країн знаходиться в тіні. Це та тінь, яка згодом дає apple, microsoft, facebook, tesla, cocacola та інші мільярдні мегабрендів. Ніхто не повинен мати права вриватися в приватні гаражі і квартири, тому що там народжується все нове. У тиші, а іноді в тіні.
Вам може здатися, що тінь – це щось шкідливе, типу цвілі. Неодноразово економісти доводили, що в країнах зі слабкими інститутами тіньова економіка дозволяє людям виживати, тінь там грає позитивну роль. Тобто цвіль буває різна. Цвіль, яка стосується економіки, благородна, з неї виходять вишукані сири. І діяти тут потрібно дбайливо, не руйнуючи щось нове, що створюється. Тому малий бізнес потрібно років на 10 залишити повністю поза увагою. Для них тільки одна вимога – реєстрація. Як тільки вони будуть переходити в розряд середніх – вони вже будуть на увазі. Вони захочуть капіталізації, слави, кредитів, інвестицій – а для цього потрібна біла бухгалтерія, біла історія.
Саме завдяки тому, що на Заході низький поріг входу в бізнес, відсутність пресингу з боку силових структур, громадянам легко починати свою справу і досягати гідного рівня добробуту. Наші ФОПи – це інкубатор майбутніх мегабрендов. ФОП і підприємства на єдиному податку мають бути недоторканні. Весь контроль повинен починатися зверху, з великого бізнес. І то дуже дбайливо, дистанційно, без масок і автоматів. Великий бізнес легко контролювати – все в електронному вигляді, все по безналу.
А знаходити кошти для бюджету, для пенсійного фонду потрібно не у малого бізнесу, а закриваючи діри на митниці, на держпідприємствах, в соціальних фондах. Знаходити кошти потрібно в зростанні економіки, в створенні умов, в скороченні державного сектора, в приватизації. І якщо найближчим часом силові структури не відмовляться від своїх економічних амбіцій, внутрішній потенціал України так і не буде задіяний. Навіть не знаю, до якого спустошення це призведе.
Павло Себастьянович
