Медична реформа стосується кожного. Її мета – забезпечити всім громадянам України рівний доступ до якісних медичних послуг та перебудувати систему охорони здоров’я так, щоб у її центрі був пацієнт.
Навіщо ця реформа
Загальний обсяг витрат на охорону здоров’я в Україні – пацієнтів і держави разом – відповідає середньому показнику в багатьох країнах Європи. Однак, на відміну від європейців, більше половини всього бюджету системи охорони здоров’я становлять внески пацієнтів, які ті роблять, витрачаючи власні кошти. Медичне обслуговування є безоплатним тільки на папері. Більшість українців «дякують» за лікування в кишеню лікареві чи у вигляді так званого «благодійного внеску» (насправді – обов’язкового).
Крім того, кошти, що є в системі, використовують неефективно. Попри те, що українці роблять внесок на медицину щороку у розмірі близько 3 млрд грн через податки, 640 тисяч українських сімей зазнають фінансової катастрофи внаслідок хвороби через необхідність самостійно оплачувати вартісне лікування.
Основні зміни, що передбачені реформою
-
Впровадження державного гарантованого пакета медичної допомоги
Держава бере на себе чіткі зобов’язання щодо фінансування медичних послуг. Бюджет починають розподіляти за медичними послугами, необхідними пацієнтам, на рівних для всіх громадян умовах. Пакет медичної допомоги, гарантований державою, визначатимуть виходячи з пріоритетів охорони здоров’я в Україні у обсязі можливостей державного фінансування.
Державний гарантований пакет медичної допомоги (програма медичних гарантій) включатиме доволі широкий спектр амбулаторної та стаціонарної медичної допомоги, а також лікарських засобів. Вартість відповідних послуг буде повністю «покрита» через систему державного солідарного медичного страхування.
Згідно із законом, ухваленим Верховною Радою, існуватиме перелік медичних послуг, що їх повністю оплачуватиме держава. Конкретний список щороку складатиме Уряд і затверджуватиме Верховна Рада, виходячи з потреб населення в медичному обслуговуванні, пріоритетів державної політики у сфері охорони здоров’я та обсягу доступних коштів у Державному бюджеті.
Послуги екстреної, первинної, вторинної, третинної та паліативної допомоги будуть фінансовані державою в межах програми медичних гарантій.Самостійно пацієнтам доведеться сплачувати за такі послуги, як неекстрена стоматологія, звернення до лікаря без направлення, естетичну медицину тощо.
-
Єдиний національний закупник медичних послуг
Буде створено Національну службу здоров’я України (НСЗУ) – центральний орган виконавчої влади, який в інтересах пацієнта оплачуватиме надані медичні послуги (коштом Державного бюджету в межах програми медичних гарантій). Тобто послугу отримуватиме пацієнт, а платитиме медичному закладу за неї держава. Вартість послуг визначатиметься на основі єдиних національних базових тарифів та вимог до якості.
-
Запровадження принципу «гроші ходять за пацієнтом»
Держава переходить від утримування мережі медичних закладів, які надають безоплатні послуги (як відомо, цей варіант у нас працював, і не надто добре), до стратегічної закупівлі послуг у цієї мережі.
Держава більше не виділятиме грошей згідно з кошторисом на утримання того чи іншого закладу охорони здоров’я, державного чи комунального. Натомість медичні заклади мають перетворитися на автономні суб’єкти господарської діяльності, що отримуватимуть оплату за результатами своєї діяльності, тобто за фактично надану ними пацієнтам медичну допомогу.
Окрім того, на перехідний період, протягом 2018–2019 років, паралельно існуватиме також можливість фінансування первинної медичної ланки через механізм медичної субвенції. До 2020 року всі заклади усіх рівнів надання медичної допомоги мають перейти на нову систему фінансування шляхом укладання договорів із НСЗУ.
-
Автономізація постачальників медичної допомоги
Запровадження нової моделі фінансування системи охорони здоров’я потребує принципової зміни характеру відносин між медичним закладом (постачальником послуг) та розпорядником бюджетних коштів – НСЗУ (замовником послуг).
На зміну командно-адміністративній моделі відносин має прийти контрактна. Це означає, що відносини регулюватимуться договорами про медичне обслуговування населення з чітко визначеними параметрами фінансування результату.
В межах зазначених договорів Національна служба здоров’я України (розпорядник бюджетних коштів) діятиме в інтересах пацієнтів (платників податків) як третя сторона-платник, а заклад охорони здоров’я або індивідуальний лікар приватної практики виступатимуть як постачальники послуг.
-
Запровадження системи e-Health
Застаріла паперова звітність піде в небуття. Всю медичну документацію буде переведено в електронний вигляд. Це розвантажить лікарів, дозволить їм більш якісно та оперативно надавати медичні послуги пацієнтам та унеможливить ситуацію втрати медичних даних пацієнтів. Також це дозволить збирати дані щодо необхідних послуг в окремих районах, більш точно розраховувати тарифи та контролювати якість медичної допомоги.
-
Програма «Доступні ліки»
У квітні 2017 року Уряд запустив програму «Доступні ліки». Пацієнти, які страждають на серцево-судинні захворювання, діабет ІІ типу чи бронхіальну астму, можуть отримати препарати безкоштовно або з незначною доплатою. Для цього потрібно звернутися до лікаря за рецептом, а потім отримати препарати в аптеці, що долучилася до програми.
2017 року Уряд виділив на програму «Доступні ліки» 700 млн гривень. 2018 року програма буде розширена: вона «покриватиме» більшу кількість препаратів за ширшим переліком медичних станів. Програма довела свою ефективність 2017 року, тому її бюджет зріс на 43% і 2018 року становитиме 1 млрд грн.
-
Прозора та ефективна закупівля ліків
Однією з важливих складових медичної реформи є оптимізація процесу закупівлі ліків. Він уже суттєво просунувся в плані зменшення корупційних впливів. На черзі – створення сучасної національної системи закупівель.
Від 2015 року централізовані закупівлі ліків та виробів медичного призначення коштом Державного бюджету здійснюються через міжнародні організації. Попри те, що наші партнери із закупівель ліків добре допомагають нам завдяки великому досвіду та авторитету, це тимчасовий крок. Адже маємо створити власну закупівельну організацію – прозору та ефективну.
Концепція реформування механізмів закупівель лікарських засобів та медичних виробів передбачає створення національної централізованої організації, яка здійснюватиме закупівлі у сфері охорони здоров’я.
23 серпня Уряд затвердив розпорядження, що дозволить невдовзі передати закупівлі лікарських засобів та медичних виробів від спеціалізованих міжнародних організацій до української національної закупівельної організації.
Метою створення закупівельної організації є організація сучасної зручної системи, спрямованої на формування конкурентного середовища в Україні. Вона гарантуватиме проведення прозорих закупівель на національному та міжнародному рівнях, досягнення розумних цін, усунення корупційних ризиків, а відтак – забезпечить більше людей якісними та ефективними лікарськими засобами.
Ця система дозволить уникнути махінацій при проведенні тендерів та усуне фармацевтичних лобістів від впливу на розподіл державних коштів. Таким чином, за ту саму суму виділених державних коштів закуповуватимуть більшу кількість якісних ліків.
-
Створення нових можливостей для здійснення місцевою владою повноважень у сфері охорони здоров’я
Згідно зі статтею 32 Закону України «Про місцеве самоврядування», до повноважень місцевого самоврядування належить управління закладами охорони здоров’я, організація їх матеріально-технічного та фінансового забезпечення, організація медичного обслуговування та харчування в комунальних оздоровчих закладах, забезпечення в межах наданих повноважень доступності і безоплатності медичного обслуговування на відповідній території, а також розвиток усіх видів медичного обслуговування, зокрема – мережі закладів охорони здоров’я та сприяння підготовці й підвищенню кваліфікації спеціалістів.
Органи місцевого самоврядування стикаються з низкою перешкод для ефективного здійснення зазначених повноважень. Виділення значних коштів із місцевих бюджетів на фінансування медицини вимушено спрямовується на співоплату поточних видатків для надання базових медичних послуг, а не на розвиток комунальних закладів охорони здоров’я та їхнього персоналу.
Запровадження нової моделі фінансування системи охорони здоров’я передбачає збереження повноважень органів місцевого самоврядування у цьому секторі та створення можливостей для їх повноцінного виконання. За новою моделлю, з національного рівня фінансуватиметься програма медичних гарантій, тоді як кошти місцевих бюджетів будуть спрямовані на забезпечення роботи системи, а також на запровадження місцевих програм.
Етапи впровадження реформи
Етап 1. Ухвалення законодавчих основ та консультації з громадськістю – 2017 рік
Цей етап передбачає закладення правових та інституційних основ для нової системи охорони здоров’я, запровадження нової моделі фінансування первинної медичної допомоги та початок впорядкування мережі закладів, що надають вторинну (спеціалізовану) медичну допомогу, через створення госпітальних округів.
Протягом 2017 року МОЗ у партнерстві з громадськими та міжнародними організаціями провели у всіх регіонах України консультації щодо впровадження реформи. 19 жовтня 2017 року Верховна Рада дала старт реформі, ухваливши Закон України «Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів», а також прийняла за основу ще два важливих законопроекти: щодо внесення необхідних змін до Держбюджету і законопроект «Про підвищення доступності та якості медичного обслуговування у сільській місцевості» (ухвалений в цілому 14 листопада).
Етап 2. Впровадження реформи – 2018-2019 рік
На цьому етапі буде введено в дію державний гарантований пакет медичної допомоги на всіх рівнях. У галузі фінансування медицини здійснюватиметься поступовий перехід на договірні відносини між медичними закладами або лікарями-ФОПами та НСЗУ. Цей процес має завершитися до 2020 року.
Файли
- Концепція реформи фінансування системи охорони здоров’я України
- Проект Закону про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів (Текст законопроекту до другого читання 13.07.2017)
